Олійник Ярослава ВолодимирівнаOliinyk Yaroslava Volodymyrivna2026-06-182026-06-182026Олійник Я. Трансформація академічного музичного мистецтва в умовах віртуалізації соціокультурного середовища [Текст] / Я. Олійник // Слобожанські мистецькі студії : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [редкол.: О. К. Зав’ялова, С. Бєдарєва, Л. Вікаріуш та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2026. – Вип. 2 (11). – С. 97–102. – DOI: https://doi.org/10.32782/art/2026.2.23https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/18441У статті досліджено феномен віртуальної концертної діяльності як специфічної форми комунікативної системи в просторі сучасної академічної музики. Проаналізовано трансформацію традиційної тріади «композитор – виконавець – реципієнт» під впливом цифрових медіацій. Визначено, що віртуалізація академічного перформансу призводить до появи нових онтологічних характеристик музичного твору: імерсивності, нелінійності та гіпермедіальності. Визначено генезис та типологію віртуального концерту, розмежовано поняття пряма трансляція, запис VR-перформанс, відеоперформанс. Досліджено вплив технологій VR/AR на виконавську школу та рецептивні стратегії сучасного слухача. Визначено ключові формати віртуальних івентів (стрімінги, VR-перформанси, концерти у метавсесвітах) та їхній вплив на соціальну взаємодію аудиторії. Метою статті є виявлення та теоретичне обґрунтування специфіки віртуальної концертної діяльності як новітньої комунікативної моделі в академічному музичному мистецтві, а також аналіз її трансформаційного впливу на виконавський канон та досвід реципієнта в умовах цифрових медіацій. Завдання проаналізувати трансформацію концертної практики в цифорому середовищі визначити специфіку взаємодії між виконавцем та аудиторією, розкрити культурно-теоретичні підстави унікальності віртуального концерту. Наукова новизна полягає у розширенні уявлень про структуру музичної комунікації через концептуалізацію «цифрового середовища музичної події», де роль слухача трансформується з пасивного споживача у активного співучасника (партисипанта) творчого процесу. Методологія дослідження базується на комплексному використанні системно-структурного та компаративного підходів, що дозволяють вивчити трансформацію музичного мистецтва як цілісної системи; феноменологічного та семіотичного методів для інтерпретації нових сенсів віртуального перформансу; а також на застосуванні методів аналізу та синтезу, порівняльно-історичного, медіа-аналізу та жанрово-стильового аналізу для виявлення специфіки побутування академічної музики в цифровій реальності.The article explores the phenomenon of virtual concert activity as a specific form of communicative system within the space of contemporary academic music. The transformation of the traditional "composer – performer – recipient" triad under the influence of digital mediations is analyzed. It is established that the virtualization of academic performance leads to the emergence of new ontological characteristics of the musical work: immersiveness, nonlinearity, and hypermediality. The study defines the genesis and typology of the virtual concert, distinguishing between the concepts of live streaming, recording, VR-performance, and video-performance. The impact of VR/AR technologies on the performing school and the receptive strategies of the modern listener is investigated. Key formats of virtual events (streamings, VR-performances, metaverse concerts) and their influence on the social interaction of the audience are identified.The aim of the article is to identify and theoretically substantiate the specifics of virtual concert activity as a cuttingedge communicative model in academic musical art, as well as to analyze its transformational impact on the performing canon and the recipient's experience in the context of digital mediations. The tasks involve analyzing the transformation of concert practice in the digital environment, determining the specifics of interaction between the performer and the audience, and revealing the cultural and theoretical foundations of the virtual concert’s uniqueness.The scientific novelty lies in expanding the understanding of the structure of musical communication through the conceptualization of the "digital environment of the musical event," where the role of the listener is transformed from a passive consumer into an active participant (participant) in the creative process.The research methodology is based on the integrated use of systemic-structural and comparative approaches, which allow for the study of the transformation of musical art as a holistic system; phenomenological and semiotic methods for interpreting new meanings of virtual performance; as well as the application of methods of analysis and synthesis, comparative-historical, media analysis, and genre-stylistic analysis to identify the specifics of academic music’s existence in digital reality.ukакадемічна музикавіртуальна концертна діяльністьсоціокультурна комунікаціяімерсивністьвиконавська інтерпретаціяцифрова трансформаціямедіатизаціяметавсесвітаcademic musicvirtual concert activitysociocultural communicationimmersivenessperforming interpretationdigital transformationmediatizationmetaverseArticle0009-0008-7834-999710.32782/art/2026.2.23