Cоколов Богдан ЕдуардовичCokolov Bohdan Eduardovych2025-11-072025-11-072025Соколов, Б. Цифровий дискурс у соціальних мережах: методологічні виклики дискурс-аналізу [Текст] / Б. Соколов // Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України ; Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; гол. ред. О. М. Семеног ; редкол.: А. М. Архангельська, Л. В. Барановська, Н. М. Бідюк [та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2025. – Вип. 10. – С. 44–48. – DOI: https://doi.org/10.32782/philspu/2025.10.7https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/17614У цій роботі розглянуто та досліджено особливості застосування дискурс-аналізу для вивчення комунікативних практик у соціальних мережах, які у стали ключовими каналами для цифрової взаємодії у ХХІ столітті. Соціальні медіа не лише трансформували традиційні моделі комунікації, а й створили нову реальність для дискурсу, у якій мова тісно переплатається з візуальними, аудіальними та технічними елементами. Онлайн-дискурс характеризується високим рівнем динаміки, мультимодальності, фрагментарності, інтернекстуальності та алгоритмічного посередництва, що формує нові виклики для лінгвістичного аналізу. У досліджені акцентовано увагу на необхідність оновлення методологічних підходів, зокрема адаптації інструментів прикладної лінгвістики до умов гібридного цифрового середовища. Проаналізовано основні напрямки сучасного дискурс-аналізу, які мають аналітичний потенціал для дослідження онлайн-комунікацій: критичний дискурс-аналіз, мультимодальний підхід, когнітивно-дискурсний аналіз та корпусна лінгвістика. Особливу увагу приділено проблемам інтерпретації багатокодових повідомлень, що поєднують текст, зображення, емодзі, відео та різні інтерактивні елементи. Також значну увагу було приділено дослідженню впливу алгоритмів платформи на структурування смислів, моделювання видимості повідомлень та репрезентацію ідентичностей. Обґрунтовано необхідність міждисциплінарного підходу, який буде складатися з лінгвістичних, соціологічних, когнітивних та аналітичних підходів. Наукова новизна дослідження полягає у спробі комплексного осмислення методологічної трансформації дискурс-аналізу в умовах цифрової доби. Практичне значення полягає у можливості використання отриманих результатів у подальших дослідженнях цифрового дискурсу, в тому числі для аналізу ідентичності, конфліктної комунікації, інформаційних кампаній, політичного та медійного дискурсу в онлайн-середовищі. Матеріали роботи можуть бути корисними для фахівців у галузях прикладної лінгвістики, інтернет-комунікації, соціальних медіа та цифрової гуманітаристики.This paper considers and explores the peculiarities of applying discourse analysis to the study of communication practices in social media, which have become key channels for digital interaction in the twenty-first century. Social media have not only transformed traditional models of communication, but also created a new reality for discourse, in which language is closely intertwined with visual, audio, and technical elements. Online discourse is characterised by a high level of dynamics, multimodality, fragmentation, interactivity and algorithmic mediation, which creates new challenges for linguistic analysis. The study focuses on the need to update methodological approaches, in particular, the adaptation of applied linguistics tools to the conditions of a hybrid digital environment. The main directions of modern discourse analysis that have analytical potential for the study of online communications are analysed: critical discourse analysis, multimodal approach, cognitive discourse analysis and corpus linguistics. Particular attention is paid to the problems of interpreting multicode messages that combine text, images, emojis, videos, and various interactive elements. Considerable attention was also paid to the impact of the platform's algorithms on the structuring of meanings, modelling the visibility of messages, and representation of identities. The necessity of an interdisciplinary approach consisting of linguistic, sociological, cognitive and analytical approaches is substantiated. The scientific novelty of the study is an attempt to comprehensively understand the methodological transformation of discourse analysis in the digital age. The practical significance lies in the possibility of using the results obtained in further studies of digital discourse, including for the analysis of identity, conflict communication, information campaigns, political and media discourse in the online environment. The materials of this paper may be useful for specialists in the fields of applied linguistics, Internet communication, social media and digital humanities.ukцифровий дискурссоціальні мережідискурс-аналізкритичний дискурс-аналізмультимодальністьалгоритмічне посередництвоонлайн-комунікаціяdigital discoursesocial networksdiscourse analysiscritical discourse analysismultimodalityalgorithmic mediationonline communicationArticle0009-0003-7011-5575https://doi.org/10.32782/philspu/2025.10.7