Трубчанінов МиколаTrubchaninov MykolaХряпін ЕдуардKhriapin Eduard2026-09-212026-09-212026Трубчанінов М. Трансформація політичної влади в епоху еллінізму [Текст] / М. Трубчанінов // Консенсус : електронний історичний журнал / МОН України, СумДПу імені А. С. Макаренка ; редкол.: Д. Кудінов (гол ред.), М. Ангелова, М. Каркоча, І. Крупеня та ін. – Суми : СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026. – № 3. – С. 146–154. – DOI: 10.31110/consensus/2026-03/146-154https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/18698Метою статті є дослідження процесу трансформації політичної влади в епоху еллінізму та визначення основних механізмів переходу від традиційної полісної моделі управління до централізованих монархічних форм державності. Особливу увагу приділено становленню елліністичних монархій, ролі військової сили, придворної культури та релігійно-ідеологічного обґрунтування влади правителя. Методологія дослідження. Методологічну основу становлять принципи історизму, системності та об’єктивності, а також загальнонаукові й спеціально-історичні методи. Застосовано історико-порівняльний, історико-генетичний, структурно-функціональний та інституційний методи, що дали змогу простежити еволюцію політичних інститутів, механізмів легітимації влади та взаємовідносин між монархіями і грецькими полісами. Аналіз здійснено на матеріалі держав Птолемеїв, Селевкідів та Антигонідів. Наукова новизна. Наукова новизна полягає у комплексному розгляді трансформації політичної влади в елліністичну добу як багатофакторного процесу, у якому військово-політичні, адміністративні, релігійні та культурні механізми взаємодіяли між собою. Уточнено роль постійних армій і професійного найманого війська у зміцненні влади діадохів та епігонів, а також значення царського культу й придворної культури у формуванні нової моделі політичної ідентичності. Доведено, що збереження формальної автономії полісів поєднувалося з їх поступовою інтеграцією до монархічних адміністративних структур. Висновки. Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що трансформація політичної влади в епоху еллінізму була складним і багатовимірним процесом, який охопив політичну, військову, адміністративну, соціальну та релігійну сфери. Розпад держави Александра Македонського після його смерті у 323 р. до н.е. створив умови для формування нової системи політичних відносин. З іншого боку цей процес не був одномоментним або однаковим для всіх регіонів: співіснування полісних інститутів стає однією з визначальних особливостей елліністичного устрою. Формування держав Птолемеїв, Селевкідів та Антигонідів засвідчило утвердження нової моделі влади, у центрі якої перебував монарх як верховний військовий, адміністративний і політичний керівник. Його влада ґрунтувалася не лише на династичному принципі, а й на особистому авторитеті, військових перемогах, контролі над територією та здатності забезпечувати стабільність держави. Саме тому військова сила стала одним із ключових інструментів легітимації та підтримання монархічної влади. Постійні армії та професійні наймані військові формування забезпечували не тільки зовнішню безпеку, а й контроль над внутрішнім політичним простором, зміцнюючи позиції правителів у відносинах із місцевими елітами та полісами. З’ясовано, що елліністична доба стала якісно новим етапом еволюції політичних систем античного світу, сприяла синтезу грецьких і східних традицій державного управління та заклала підвалини подальшого розвитку імперських моделей влади в історії Середземномор’я. Отримані результати дозволяють глибше зрозуміти природу політичної трансформації античного світу та механізми адаптації політичних інститутів до умов великомасштабних державних утворень.The aim of this article is to examine the process of transformation of political power during the Hellenistic period and to identify the main mechanisms underlying the transition from the traditional polis model of governance to centralised monarchical forms of statehood. Particular attention is paid to the emergence of Hellenistic monarchies, the role of military power, court culture, and the religious and ideological justification of the ruler’s authority. Research methodology. The methodological framework is based on the principles of historicism, systematicity and objectivity, as well as general scientific and specific historical methods. Historical-comparative, historical-genetic, structural-functional and institutional methods were applied, enabling the evolution of political institutions, mechanisms of legitimisation of power and the relationships between monarchies and Greek city-states to be traced. The analysis is based on material relating to the Ptolemaic, Seleucid and Antigonid states. Scientific originality. The scientific originality lies in a comprehensive examination of the transformation of political power during the Hellenistic period as a multi-factorial process in which military-political, administrative, religious and cultural mechanisms interacted with one another. The role of standing armies and professional mercenary forces in consolidating the power of the Diadochi and Epigoni has been clarified, as has the significance of the cult of the king and court culture in shaping a new model of political identity. It has been demonstrated that the preservation of the formal autonomy of the city-states was combined with their gradual integration into monarchical administrative structures. Conclusions. The present study provides grounds for asserting that the transformation of political power during the Hellenistic period was a complex and multidimensional process that encompassed the political, military, administrative, social and religious spheres. The collapse of Alexander the Great’s empire following his death in 323 BC created the conditions for the formation of a new system of political relations. On the other hand, this process was neither instantaneous nor uniform across all regions: the coexistence of city-state institutions became one of the defining features of the Hellenistic order.ukеллінізмполітична владамонархіяполісАлександр МакедонськийСелевкідиПтолемеїАнтигонідицарський культдержавне управлінняHellenismpolitical powermonarchypolisAlexander the GreatSeleucidsPtolemiesAntigonidscult of the kingstate administrationArticle0000-0001-8432-478X0000-0002-4239-506910.31110/consensus/2026-03/146-154