Пономаренко Наталія ПетрівнаPonomarenko Nataliia PetrivnaСипченко Інна ВолодимирівнаSypchenko Inna Volodymyrivna2026-07-062026-07-062026Пономаренко Н. Трансформації мовної норми в українських медіа: виклики редакторської практики [Текст] / Н. Пономаренко, І. Сипченко // Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України ; Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; гол. ред. О. М. Рудь ; редкол.: Т. О. Алексахіна, О. О. Балабан, Л. М. Горболіс [та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2026. – Вип. 13. – С. 42–48. – DOI: https://doi.org/10.32782/philspu/2026.13.6https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/18550У статті здійснено комплексне дослідження трансформаційної ролі редактора як ключового суб’єкта формування та стабілізації мовної норми в сучасному медіапросторі. Актуальність роботи зумовлена зміною парадигми «законодавства мовної моди», де місце письменника посів журналіст, чиї тексти мають безпосередній та оперативний вплив на щоденне мовлення суспільства. Автори обґрунтовують, що сучасна редакторська діяльність виходить за межі технічного коригування помилок і набуває ознак стратегічного лінгвістичного модераторства. Дослідження базується на аналізі публікацій українських медіаресурсів за період 2023–2025 років, зокрема провідних онлайн-видань та інтернет-версій друкованих медіа. У роботі особливу увагу приділено проблемі варіативності, де редактор постає як арбітр, що встановлює внутрішню норму видання (“style guide”), забезпечуючи баланс між національною самобутністю та світовою інтеграцією. У результаті аналізу виокремлено чотири рівні редакторського впливу на медіатекст: лінгвістичний контроль, стилістичне моделювання, етична відповідальність та глобалізаційний фільтр. На конкретних кейсах доведено перевагу методу системної аналогії та корпусної лінгвістики у визначенні нормативності новітніх запозичень. Окремо висвітлено проблему необґрунтованої «гіперкорекції», що суперечить чинним правописним правилам. Автори наголошують на посиленні етичної функції редактора в умовах повномасштабної війни, де точність термінології та запобігання мові ворожнечі стають елементами інформаційної безпеки держави. Запропоновано багатокомпонентну модель редакторської діяльності, що включає нормативно-контрольну, інноваційно-регулятивну, етичну, освітню та комунікативно-стратегічну функції. Зроблено висновок, що саме через редакторську практику реалізується механізм стабілізації й оновлення мовної норми в публічному дискурсіThe article provides a comprehensive study of the transformative role of the editor as a key agent in the formation and stabilization of linguistic norms in the contemporary media space. The relevance of this work is determined by the paradigm shift in “language fashion legislation”, where journalists have replaced writers, as their texts have a direct and immediate impact on everyday speech in society. The authors argue that modern editorial activity goes beyond technical correction of errors and takes on the characteristics of strategic linguistic moderation. The study is based on an analysis of publications in Ukrainian media resources for the period 2023–2025, in particular leading online publications and Internet versions of print media. The work pays particular attention to the problem of variability, where the editor acts as an arbiter who establishes the internal norms of the publication (style guide), ensuring a balance between national identity and global integration. The analysis identifies four levels of editorial influence on media texts: linguistic control, stylistic modeling, ethical responsibility, and globalization filter. Specific cases demonstrate the superiority of the method of systematic analogy and corpus linguistics in determining the normativity of the latest borrowings. The problem of unjustified “hypercorrection”, which contradicts current spelling rules, is highlighted separately. The authors emphasize the strengthening of the ethical function of the editor in the context of full-scale war, where accuracy of terminology and prevention of hate speech become elements of state information security. A multi-component model of editorial activity is proposed, which includes regulatory, innovative, ethical, educational, and communicative-strategic functions. It is concluded that it is through editorial practice that the mechanism for stabilizing and updating language norms in public discourse is implementedukмовна нормаредагуваннямедіадискурсправописна варіативністьжурналістикаlanguage normeditingmedia discoursespelling variabilityjournalismArticle0000-0001-7857-09760000-0003-3323-378610.32782/philspu/2026.13.6