Галецька Юлія В’ячеславівнаHaletska Yuliia V’iacheslavivnaЮрша Дарія СтепанівнаYursha Dariia Stepanivna2026-07-062026-07-062026Галецька Ю. Особливості розвитку пальцевого та кистьового праксису у дітей 4–5 років з порушеннями мовлення [Текст] / Ю. Галецька, Д. Юрша // Inclusion and Diversity : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [гол. ред. О. В. Боряк, редкол.: Ю. А. Бондаренко, Т. М. Дегтяренко, Ю. М. Косенко та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2026. – Вип. 7. – С. 14–18. – DOI: 10.32782/inclusion/2026.7.3https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/18577В статті описано особливості розвитку пальцевого та кистьового праксису у дітей середнього дошкільного віку з порушеннями мовлення. Визначено, що праксис означає виконання свідомих, високоорганізованих, цілеспрямованих та довільних координованих рухових дій. Кінестетичний праксис відповідає за сприймання, збереження та аналіз інформації про положення і рухи власного тіла, що надходить унаслідок подразнення шкірних рецепторів і пропріорецепторів. Кінетичний праксис відповідає за реалізацію рухової діяльності та функціонально пов’язаний із ділянкою кори лобових часток, з якої надходять нервові імпульси, що запускають роботу м’язів, сухожиль і суглобів. Доведено, що формування моторної організації мовлення тісно пов’язане з розвитком загальної моторики дитини. Під час підготовки дитини до активного мовлення важливо приділяти увагу не лише артикуляційним вправам, а й тренуванню рухів пальців рук; кисть руки можна розглядати як частину мовленнєвого апарату, а рухову проекційну зону кисті – як додаткову мовленнєву область мозку. Встановлено, що у дітей з порушеннями мовлення нерідко спостерігаються прояви загальної моторної недостатності, а також відхилення у розвитку дрібної моторики рук. Серед найбільш поширених порушень відзначаються недостатня регуляція довільних рухів, знижена координація та чіткість їх виконання, труднощі переключення між рухами й автоматизації нових дій, наявність супутніх або зайвих рухів, а також загальна неузгодженість і хаотичність моторних актів. Для вивчення пальцевого кінестетичного праксису було обрано два субтести (пальцевий праксис поз за зоровим зразком (роги кози, бублик, зайчик, тризуб);пальцевий праксис за кінестетичним зразком). Дослідження кінестетичного праксису показали: високий рівень сформованості виявлено у 40% дітей, середній рівень – у 30%, низький рівень – у 30%. Дослідження кінетичного праксису виявило такі результати: високий рівень – 30% дітей, середній рівень – 50%, низький рівень – 20% дітей.The article describes the features of the development of finger and hand praxis in middle preschool children with speech disorders. It is determined that praxis means the performance of conscious, highly organized, purposeful and voluntary coordinated motor actions. Kinesthetic praxis is responsible for the perception, storage and analysis of information about the position and movements of one’s own body, which comes as a result of irritation of skin receptors and proprioceptors. Kinetic praxis is responsible for the implementation of motor activity and is functionally related to the area of the frontal lobe cortex, from which nerve impulses come that trigger the work of muscles, tendons and joints. It has been proven that the formation of the motor organization of speech is closely related to the development of the child’s general motor skills. When preparing a child for active speech, it is important to pay attention not only to articulation exercises, but also to training the movements of the fingers; the hand can be considered as part of the speech apparatus, and the motor projection zone of the hand as an additional speech area of the brain. It has been established that children with speech disorders often exhibit manifestations of general motor deficiency, as well as deviations in the development of fine motor skills of the hands. Among the most common disorders are insufficient regulation of voluntary movements, reduced coordination and clarity of their execution, difficulties in switching between movements and automating new actions, the presence of concomitant or unnecessary movements, as well as general incoordination and chaos of motor acts. Two tests were chosen to study finger kinesthetic praxis (finger praxis of poses according to a visual model (goat horns, bagel, bunny, trident); finger praxis according to a kinesthetic model). Studies of kinesthetic praxis showed: a high level of formation was found in 40% of children, an average level in 30%, a low level in 30%. Studies of kinetic praxis revealed the following results: a high level in 30% of children, an average level in 50%, a low level in 20% of children.ukпорушення мовленнядошкільникипальцевий праксискистьовий праксисspeech disorderspreschoolersfinger praxishand praxisArticle0000-0001-8096-32420009-0006-6609-890310.32782/inclusion/2026.7.3