Шевченко АнатолійShevchenko AnatoliiКамаралі СвітланаKamarali Svitlana2021-09-292021-09-292021Шевченко, А. Навчання історії та проблема гуманізації освіти [Текст] / А. Шевченко, С. Камаралі // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка ; [редкол.: А. А. Сбруєва, М. А. Бойченко, О. А. Біда та ін.]. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2021. – № 1 (105). – С. 79–91. – DOI: 10.24139/2312-5993/2021.01/079-091.https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/11360Метою дослідження виступає визначення сутності та особливостей проблеми гуманізації в межах історичної освіти. Автори, використовуючи шкільну практику, доводять, що історія не може бути фрагментарною та розмитою з огляду на значення історичного знання для інтелектуального й морального становлення особистості, розвитку її самоусвідомлення й потреб у громадянській самореалізації. Неможливо формувати в учнів цілісну картину світу, розуміння ролі та власного місця в ньому поза історичним контекстом. У результаті дослідження, автори прийшли до висновку, що широке використання проблем гуманістичного підходу в освітньому процесі виступає потребою сучасності. В основу змісту історичної освіти покладено найсуттєвіші для життя людини знання: комунікація, пошук і опрацювання інформації; розв’язання нагальних життєвих проблем; пізнання себе, інших людей, природи, її значення для життя; власний саморозвиток. Таке розуміння світу закладає фундамент бережного ставлення до людства, держави, нації, довкілля, усвідомлення себе органічною частиною природи, мікрокосмосу.The aim of the study is to determine the nature and features of the problem of humanization in historical education. The authors, using school practice, argue that history can’t be fragmented and blurred given the importance of historical knowledge for the intellectual and moral development of the individual, the development of self-awareness and the need for civic self-realization. It is impossible to form in students a holistic picture of the world, understanding the role and their place in it outside the historical context. As a result of the study, the authors came to the conclusion that the widespread use of the problems of the humanistic approach in the educational process is a necessity of modernity. The content of historical education is based on the most essential knowledge for human life: communication, search and processing of information; solving urgent life problems; knowledge of oneself, other people, nature, its significance for life; own selfdevelopment. Such an understanding of the world lays the foundation for a careful attitude to humanity, the state, the nation, the environment, and self-awareness as an organic part of nature and the microcosm. Critical re-evaluation of the pedagogical experience has become the basis for changes in the pedagogical principles of teaching history. Not so long ago, education was understood mostly as a process of learning normative knowledge of the basics of science. Today, educators-historians try to give the child the opportunity to creatively rethink the life experience in inseparable connection with the historical past. Teachers help to find answers to the questions of the present through the past, teach to evaluate information, live their lives more deeply and effectively, using social and historical experience and their own individual characteristics. Spiritual values must take their right place in all spheres of human life, because it is spiritual principles that are the basis of human life.ukгуманізаціягуманітарна культурагуманізація освітивикладання історіїнавчання історіїосвітаeducationhumanizationhistory teachingArticle0000-0003-2663-98920000-0002-1157-872710.24139/2312-5993/2021.01/079-091