Пан БоPan Bo2024-11-122024-11-122023Пан, Бо Методика формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання [Текст] : дис. на здобуття наук. ступеня доктора філософії : [спец.] 01 «Освіта/Педагогіка», 014 «Середня освіта (Музичне мистецтво)» / Пан Бо ; МОН України, Сумський держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка ; наук. керівник О. В. Єременко. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2023. – 212 с.https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/15962Дисертацію присвячено проблемі формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання. У роботі з’ясовано стан розробки досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній науці й мистецтвознавстві та схарактеризовано поняттєво-термінологічний апарат. Розроблено та теоретично обґрунтовано компонентну структуру формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання. Визначено критерії, показники та рівні сформованості мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання. Розроблено поетапну методику формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання. Експериментально перевірено ефективність запропонованої методики формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання. З’ясовано стан дослідженості проблеми в психолого-педагогічній науковій літературі й мистецтвознавстві. Визначено, що дослідження означеного феномена здійснюється на різних галузевих рівнях, а саме: філософському, соціологічному, психологічному, педагогічному, мистецтвознавчому. Схарактеризовано поняттєво-термінологічний апарат дослідження, зокрема, розглянуто сутність понять «компетентність» та «мистецько- пізнавальна компетентність». Застосування методів систематизації та узагальнення дозволило з’ясувати, що компетентність – це індивідуально- особистісне утворення, що виявляється в процесі активних самостійних дій, розуміється як інтегрований результат індивідуальної навчальної діяльності учнів. Відповідно, мистецько-пізнавальна компетентність розуміється як здатність до усвідомлення та творчого самовираження у мистецькій сфері, які формуються в ході сприйняття творів, видів мистецтва, а також їх практичного опанування. Формування мистецько-пізнавальної компетентності - це цілеспрямований процес здійснення мистецько-пізнавальної діяльності зі сприймання, аналізу, усвідомлення творів мистецтва, результатом якого є не лише застосування вже відомих учням умінь, навичок і відповідних знань у ході репродуктивної діяльності, але й опанування суб’єктивно нового комплексу мистецьких знань і вмінь та творчої діяльності. Розроблено й теоретично обґрунтовано компонентну структуру формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання. Згідно з результатами проведеного дослідження визначена структура є системним поєднанням таких компонентів, як: мотиваційно-заохочувальний, який характеризується наявністю стійкої зацікавленості молодших школярів музичною діяльністю; гносеологічно- оцінювальний, що визначається спроможністю учнів до вивчення та опрацювання явищ музичного мистецтва; творчо-діяльнісний, що показує можливість учнів початкової школи усвідомлювати мистецькі твори та виявляти себе у продуктивній музичній діяльності. Формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання враховувало реалізацію таких функцій, як: мотиваційно-розвивальної, яка забезпечує можливість зацікавленості учнів мистецтвом, залучення до усвідомлення змісту мистецьких творів з метою співвіднесення задумів автора з власними переживаннями; культурологічної, що дає можливість молодшим школярам засвоювати, аналізувати та втілювати (в елементарній музичній творчості) відображені в музичній творчості культурні цінності; інтелектуально-почуттєвої, що дає змогу усвідомлювати різноманітність предметного й чуттєвого світу, розуміти його естетичні впливи у процесі опанування мистецьких образів, у яких відображаються життєві події в площині раціональних та емоційних аспектів; комунікативно-творчої, завдяки якій мистецтво тлумачиться як знакова система, якій притаманна образна інформація, що систематизує й узагальнює мистецький досвід, а також засвоєння особистістю загальнокультурної практики. Виокремлено критерії, показники та рівні сформованості мистецько- пізнавальної компетентності молодших школярів. Критерієм мотиваційно- заохочувального компоненту є ступінь зацікавленості музичним мистецтвом (спів, слухання музики, спів на дитячих музичних інструментах, музична грамота, музично-ритмічні рухи, елементарна музична творчість (показники: виявлення зацікавленості молодших школярів сприйманням улюблених творів; активне усвідомлене бажання до інформаційно-пізнавальних дій стосовно музичного матеріалу; стійка потреба в опануванні різних видів музичної діяльності та необхідність особистісного виявлення в елементарних музично-творчих діях)). Критерієм гносеологічно-оцінювального компоненту є міра здатності до пізнавально-аналітичного опрацювання та оцінювання явищ музичного мистецтва (показники: наявність знань щодо розуміння засобів музичної виразності й виявлення їх ролі у відтворенні художньо-образного змісту творів; схильність до свідомого художньо-ціннісного аналізу музичного матеріалу; прагнення до удосконалення музичних умінь та навичок згідно з ідеалами про прекрасне та досконале). Критерієм творчо-діяльнісного компоненту виступає міра спроможності до музичної діяльності (показники: наявність улюблених музичних взірців, композиторів, виконавців; спроможність до свідомого відбору музичного репертуару (задля різних видів музичної діяльності); схильність до творчого виявлення в музичній діяльності). У результаті проведеного дослідження встановлено рівні сформованості мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання: високий, середній, низький, що різняться ступенем умотивованості учнів до музичного навчання, наявністю музичних знань і вмінь, а також здатністю адекватно оцінювати музичний твір та здійснювати продуктивно-творчу діяльність. Розроблено поетапну експериментальну методику формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання. Означена методика складається з трьох етапів (експонувально-активізуючий, когнітивно-оцінювальний та продуктивно- творчий) та передбачала впровадження педагогічних умов (досягнення культурологічних орієнтирів під час музичного навчання; забезпечення індивідуалізації мистецького навчання; реалізація єдності раціональних і емоційних способів опанування мистецтва). Перший етап - експонувально- активізуючий - спрямований на формування в молодших школярів зацікавленості явищами музичного мистецтва, усвідомленої потреби в опануванні музичного матеріалу та оволодіння практичними діями. Другий етап - когнітивно-оцінювальний - передбачає реалізацію єдності знаннєвого досвіду з необхідністю оволодіння учнями музичними навичками. Третій - продуктивно-творчий - етап зорієнтовано на розвиток елементарних творчо- практичних навичок і вмінь з метою формування мистецько-пізнавальних навичок учасників освітнього процесу. Експериментально перевірено ефективність методики формування мистецько-пізнавальних навичок молодших школярів у процесі музичного навчання, що підтверджується відмінністю в показниках діагностувальних зрізів експериментальних і контрольних груп на прикінцевому етапі дослідження. Результати формувального експерименту виявили позитивні зрушення у сформованості мистецько-пізнавальної компетентності учнів молодшого шкільного віку. Застосовані статистичні методи якісної та кількісної обробки отриманої інформації дали можливість зробити такі узагальнення: у мотиваційно-спрямовуючій сфері зафіксовано позитивні зрушення, динаміка змін в учнів молодшого віку експериментальної групи перевершує динаміку змін у контрольній групі; зафіксовані на завершальній стадії експерименту рівні сформованості мистецько-пізнавальної компетентності учнів експериментальної групи за всіма критеріями є вищими, ніж аналогічні рівні учнів контрольної групи. Отже, розроблену в процесі дослідження методику формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання можна вважати ефективною. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше: - визначено сутність, зміст, структуру, функції мистецько-пізнавальної компетентності, а також критерії, показники та рівні її сформованості як комплексу знань, умінь, навичок, сформованих ставлень, досвіду, рівень засвоєння яких дозволяє учневі діяти адекватно в певних навчальних і життєвих ситуаціях, що у взаємозв’язку з ключовими, міжпредметними й естетичними компетентностями виступає інтегральною основою ефективності мистецького навчання; - розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено методику формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у перебігу експонувально-активізуючого, когнітивно-оцінювального, продуктивно-творчого етапів, основою якої виступає відповідне теоретико- методологічне підґрунтя. Уточнено поняття «формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання» як цілеспрямованого процесу здійснення мистецько-пізнавальної діяльності зі сприймання аналізу, усвідомлення творів мистецтва, результатом якого є не лише застосування вже відомих учням умінь, навичок і відповідних знань у сфері репродуктивної діяльності, але й опанування суб’єктивно нового комплексу мистецьких знань і вмінь творчої діяльності. Удосконалено зміст мистецького навчання молодших школярів. Подальшого розвитку набули ідеї щодо сутності та змісту навчання музичного мистецтва з метою розвитку художньо-естетичних компетентностей підростаючого покоління, а також методичні основи їх мистецького навчання. Практичне значення отриманих результатів дослідження визначено можливістю використання його теоретичних положень та методичних розробок під час підготовки студентів педагогічних університетів до мистецької роботи зі школярами; в ході оновлення змісту уроків мистецтва та позаурочної роботи; у доцільності використання розроблених критеріїв і показників сформованості мистецько-пізнавальної компетентності у практику оцінювання мистецьких досягнень здобувачів освіти; в оновленні робочих програм, написанні навчальних і методичних посібників. Висновки дисертаційного дослідження можуть слугувати основою для оновлення змісту навчальних дисциплін «Методика музичного навчання», «Методика загальної музичної освіти».The dissertation is dedicated to the issue of forming the artistic-cognitive competence of junior schoolchildren in the process of music education. The work investigates the current state of research on the investigated problem in psychological-pedagogical science and art studies, and characterizes the conceptual- terminological apparatus. It develops and theoretically substantiates the component structure for forming the artistic-cognitive competence of junior schoolchildren in the process of music education. The criteria, indicators, and levels of the formation of artistic worldview among children in the process of vocal training are defined. A step-by-step methodology for forming junior schoolchildren’s artistic-cognitive competence in the process of music education is developed. The effectiveness of the proposed methodology for forming junior schoolchildren’s artistic-cognitive competence in the process of music education is experimentally verified. The state of research on the problem in psychological-pedagogical scientific literature and art studies is clarified. It is determined that investigation of the defined phenomenon is conducted at various disciplinary levels, namely: philosophical, sociological, psychological, pedagogical, and art studies. The conceptual-terminological apparatus of the research is characterized, in particular, the essence of the concepts of – competence” and – artistic-cognitive competence” is examined. The application of methods of systematization and generalization has revealed that competence is an individual-personal quality that manifests itself in the process of independent actions, and is understood as an integrated result of individual learning activities of pupils. Accordingly, artistic- cognitive competence is understood as the ability for awareness and creative self-expression in the field of art, which is formed during the perception of works, types of art, as well as their practical mastery. The formation of artistic-cognitive competence is a purposeful process of implementing artistic-cognitive activity involving the perception, analysis, and understanding of works of art, the result of which is not only the application of already known skills, abilities, and corresponding knowledge by pupils during reproductive activities but also the mastery of a subjectively new complex of artistic knowledge and skills, and creative activities. The component structure for the formation of artistic-cognitive competence of junior schoolchildren in the process of music education has been developed and theoretically substantiated. According to the results of the conducted research, the structure is a systemic combination of the following components: motivational- encouraging, characterized by the stable interest of junior schoolchildren in musical activities; gnoseological-evaluative, determined by pupils’ ability to study and process phenomena of musical art; and creative-activity, demonstrating the possibility for primary school pupils to comprehend artistic works and express themselves in productive musical activities. The development of the artistic-cognitive competence of junior schoolchildren in the process of music education considered the implementation of such functions as motivational-developmental, providing the opportunity for pupils to be interested in art, engage in understanding the content of art works in order to relate the author’s intentions to their own experiences; cultural, enabling junior schoolchildren to assimilate, analyze, and embody cultural values reflected in musical creativity (in elementary musical creativity); intellectual-sensory, allowing the understanding of the diversity of the objective and sensory world, comprehending its aesthetic influences in the process of mastering artistic images that reflect life events in the rational and emotional aspects; communicative- creative, through which art is interpreted as a sign system with symbolic information that systematizes and generalizes artistic experience, as well as the acquisition of general cultural practices by an individual. Criteria, indicators, and levels of the formation of junior schoolchildren’s artistic worldview have been identified. The criterion of the motivational- encouraging component is the degree of interest in musical art (singing, listening to music, playing children’s musical instruments, music literacy, musical-rhythmic movements, elementary musical creativity), with indicators such as the demonstration of junior schoolchildren’s interest in perceiving favorite works, active conscious desire for information-cognitive actions regarding musical material, a persistent need to master various types of musical activities, and the necessity for personal expression in elementary musical-creative actions. The criterion of the gnoseological-evaluative component is the extent of the ability for cognitive-analytical processing and evaluation of phenomena of musical art, with indicators such as knowledge regarding the understanding of means of musical expression and their role in reproducing the artistic content of works, inclination towards conscious aesthetic-value analysis of musical material, and the desire for improvement of musical skills in accordance with ideals of the beautiful and perfect. The criterion of the creative-activity component is the extent of the ability for musical activity, with indicators such as the presence of favorite musical samples, composers, performers, the ability for conscious selection of musical repertoire (for various types of musical activities), and the inclination for creative expression in musical activities. As a result of the conducted research, the levels of the formation of junior schoolchildren’s artistic-cognitive competence in the process of music education have been determined: high, medium, and low, varying in the degree of pupils’ motivation for music education, the presence of musical knowledge and skills, as well as the ability to adequately evaluate a musical work and engage in productive creative activities. A step-by-step experimental methodology for forming the artistic-cognitive competence of junior schoolchildren in the process of music education has been developed. The methodology consists of three stages: the exposure-activation stage, aimed at cultivating the interest of junior schoolchildren in the phenomena of musical art, the conscious need for mastering musical material, and practical actions; the cognitive-evaluative stage, involving the unity of knowledge and the necessity for pupils to acquire musical skills; and the productive-creative stage, oriented towards the development of elementary creative and practical skills to form the artistic-cognitive competence of participants in the educational process. The effectiveness of the methodology for forming the artistic-cognitive competence of junior schoolchildren in the process of music education has been experimentally verified, evidenced by the differences in the diagnostic indicators between the experimental and control groups at the final stage of the research. The results of the molding experiment have shown positive shifts in the formation of artistic-cognitive competence among junior schoolchildren. The application of statistical methods for qualitative and quantitative analysis of the obtained information allowed the following generalizations: positive shifts were recorded in the motivational-directing sphere, with the dynamics of changes in the experimental group of junior schoolchildren surpassing that of the control group; at the final stage of the experiment, the levels of formation of artistic-cognitive competence among pupils in the experimental group were higher in all criteria compared to the corresponding levels in the control group. Therefore, the methodology developed during the research for forming the artistic-cognitive competence of junior schoolchildren in the process of music education can be considered effective. The scientific novelty of the obtained research results lies in the fact the for the first time: - the essence, content, structure, and functions of artistic-cognitive competence, along with the criteria, indicators, and levels of its formation are defined. Artistic-cognitive competence is understood as a complex of knowledge, skills, formed attitudes, and experience, the mastery of which enables pupils to act appropriately in specific educational and life situations, that in correlation with key, interdisciplinary, and aesthetic competences serves as an integral basis for the effectiveness of art education; - the methodology for forming the artistic-cognitive competence of junior schoolchildren, implemented through the exposure-activation, cognitive-evaluative, and productive-creative stages, is developed, theoretically substantiated, and experimentally verified. This methodology is based on the relevant theoretical and methodological foundation. The concept of – forming the artistic-cognitive competence of junior schoolchildren in the process of music education” is clarified as a purposeful process of implementing artistic-cognitive activity involving the perception, analysis, and comprehension of works of art. The outcome of this process not only involves the application of already known skills, abilities, and relevant knowledge in the sphere of reproductive activities but also the mastery of a subjectively new complex of artistic knowledge and skills for creative activities. The content of music education for junior schoolchildren has been improved. Ideas regarding the essence and content of music education for the development of artistic-aesthetic competence of junior schoolchildren and methodological foundations for their art education have been further developed. The practical significance of the research results is determined by the possibility of using its theoretical provisions and methodological developments in the preparation of students in pedagogical universities for artistic work with schoolchildren. This can be done during the updating of the content of art lessons and extracurricular activities, as well as in the appropriate use of the developed criteria and indicators for the formation of artistic-cognitive competence in the practice of assessing the artistic achievements of pupils. The findings of the dissertation research can serve as a basis for updating the content of educational disciplines such as – Methods of Music Education” and – Methods of General Music Education”.ukметодикаформування мистецько-пізнавальної компетентностікомпетентністьмузичне навчанняучнімолодші школяріmethodologyformation of artistic-cognitive competencecompetencesmusic educationpupilsjunior schoolchildrenThesis