Природа художньо-образної організації поетичного тексту: закон звукової гармонії

Abstract

У статті подано спроби обґрунтувати сутність закону звукової гармонії поетичного тексту, визначити його природу, сформулювати основні положення й з’ясувати специфіку дії цього закону, схарактеризувати загальні умови реалізації, на конкретних прикладах показати можливості фонічних одиниць мови в максимальній гармонізацій структури тексту (зовнішнього та внутрішнього його рівнів); довести, що мінімальні одиниці мови (звуки) володіють потенційною здатністю естетизувати зміст повідомлюваного.

The article presents an attempt to examine the essence of the law of the sound organization of the poetic text, to interpret its nature, to formulate the basic provisions and to determine the specificity of action of this law, characterized by the implementation of conditions, show specific examples of sound elements as possible to harmonize the external and internal levels of organization of diverse textual structure; prove that the minimum unit of language (sounds) possess the potential to estet content imparted.