Проза Євгена Гуцала 90-х років як застереження від розпусти й духовного виродження

Abstract

У статті малодосліджені повісті Є. Гуцала 90-х рр. “Блуд: Україна: розпуста і виродження”, “Українці в гречці”, “Імпровізації плоті”, “Шал”, “Кліщ” потрактовано як органічну складову літературного процесу і творчості письменника, як художні зразки з рисами постмодерного письма, що мають підтекст і виразну авторську оцінку зображеного. Обрані для аналізу повісті осмислюються як застереження Є. Гуцала проти духовного руйнування українця, родини, роду, нації.

The article deals with some little-known stories written by Yevhen Hutsalo in the 1990’s (“Fornication: Ukraine: Lechery and Degeneracy”, “Ukrainians in a Buckwheat”, “Improvisations of the Flesh,” “Fury,” “Mite”). These texts are treated as an organic component of the literary process as a whole and of the writer’s oeuvre in particular. As such, they appear to bear some features of postmodern writing which primarily concern their implications and the author’s appraisal of the depicted phenomena. The stories are interpreted here as Yevhen Hutsalo’s warning against the spiritual destruction of the Ukrainians, their families, generations, and nation.