Archetypical Floristic Images in Artistic Interpretation of Mykola Zerov and Mykhailo Drai-Khmara

Abstract

The article deals with the characteristic features of the individual author’s embodiment of the archetypical floristic images in the texts of Ukrainian neoclassicists Mykola Zerov and Myhajlo Draj-Hmara. Poets-neoclassicists M. Zerov and M. Draj-Hmara considered the sense of harmony, the beauty of life and nature at all levels of literary text: from the desire to synthesize the achievements of predecessors, what enabled them to achieve balance and to express themselves in their own poetic form. Creating their own poetic style, the poets turned to mythology and folklore, whose component is the names of plant realitie. Theoretikal and methodological basis of the article is the wovks of M. Eliade, Je. Meletynsky, N. Frei, I. Hillman, D. Chase, K. Junge. The article proves that through the reinterpretation of the traditional images of floristic archetype, the neoclassicists have their own unique style, in which there is always a complex entwinement of emotions and feelings that forms individual picture of the world of each of the representatives.

У статті розкриваються особливості індивідуально-авторського переосмислення рослинних архетипних образів у текстах українських неокласиків Миколи Зерова та Михайла Драй-Хмари. Поети-неокласики М. Зеров та М. Драй-Хмара втілювали відчуття гармонії, краси життя й природи на всіх рівнях художнього тексту: починаючи від прагнення до синтезу досягнень попередників, а це давало змогу досягти врівноваженості й самовиразитись у власних віршованих формах. Автори при творенні власного поетичного стилю зверталися до міфології та фольклору, складником яких є назви рослинних реалій. Теоретико-методологічною основою статті є праці М. Еліаде, Є. Мелетинського, Н. Фрая, Дж. Хіллмана, Р. Чейза, К. Юнга. Доведено, що через переосмислення традиційних образів рослинної архетипіки «неокласики» мають свій власний неповторний стиль, в якому завжди присутнє складне переплетіння переживань і почуттів, що в подальшому формує індивідуально-авторську картину світу кожного з представників напряму.