Методологічні орієнтири формування виконавської майстерності магістрів музичного мистецтва

Abstract

У статті розглянуто основні методологічні орієнтири формування виконавської майстерності магістрів музичного мистецтва. З’ясовано, що методологічні засади підготовки магістрів музичного мистецтва з метою формування їхньої виконавської майстерності розуміються як система узагальнених теоретичних знань, які виконують роль концептуальних позицій, що застосовуються в процесі навчання. Доведено, що формування виконавської майстерності магістрів музичного мистецтва відбувається на основі таких методологічних орієнтирів, як системний підхід, екзистенційна спрямованість, герменевтичний підхід.

The article discusses the main methodological guidelines for the formation of musical art masters’ performing skills. It was found out that methodological foundations of the preparation of musical art masters with the aim of forming their performing skills are understood as a system of generalized theoretical knowledge that plays the role of conceptual positions that are applied in the process of learning. It is proved that the formation of musical art masters’ skills takes place on the basis of such methodological guidelines as a systematic approach, an existential orientation, a hermeneutic approach. Consideration of existential-emotional processes in music pedagogy is based on modern psychological theories of emotions, which consider the unity of “affect and intellect”, cognitive emotional ways of mastering reality. The theory of emotions recognizes the function of emotional evaluation of the external and internal world. Thus, one of the leading theoretical positions is the idea of emotional saturation of the educational process in the master’s degree, which is manifested in the orientation of the future specialist to certain experiences that give additional value to artistic phenomena and musical performance. The hermeneutic approach as a way of interpreting the text is to convey any of its meaning, taking into account the positions, opinions and assessments of the performer. It should be emphasized that there is no final meaning of the work, but there is a relative freedom of its interpretation. Hermeneutic approach allows due to the peculiarities of style, language, phrase construction and the whole work to comprehend it as a musical image created by the author and allow the performer to perform a creative act of reproduction of an artistic phenomenon, to navigate in the ways of composition. It is proved that application of variability in the formation of performing skills of musical art masters is important. Variability involves development of variable thinking, understanding the possibility of different options for clarifying tasks, ability to make a systematic informed choice of options, compare them and find the best course of action.