Формування виконавської культури баяніста на основі методико-педагогічного досвіду

Abstract

У статті актуалізовані питання щодо вивчення методико-педагогічного досвіду та механізмів його впливу на формування виконавської культури музиканта-баяніста. Здійснено огляд інструктивного репертуару баяністів у контексті розвитку технічної сторони виконавської майстерності. Розглянуто науково-методологічний спадок основоположників і провідних діячів академічного народноінструментального напряму освіти, намічені деякі тенденції репертуарної політики. В результаті дослідження було виділено два базових підходи: дедуктивно-емпіричний і науково-методологічний. Імплементація методико-педагогічного досвіду в умовах єдності та збалансованості означених позицій і визначають оптимальні шляхи формування виконавської культури музиканта-баяніста.

The aim of this article consists in generalization of methodological and pedagogical practices in the process of forming bayanist performance culture by means of academic bayan performance methodological basis research and pointing out the basic tendencies and trends of methodological concepts. Topical and current scientific and methodological literature is analyzed. The main milestones of bayan instrumental genre evolution in terms of its professional and academic formation in regard to performance schools of Ukraine regional specificities are considered. The legacy of the founders and leading figures of academic folk-instrumental school of education is covered. Instructive repertoire in the context of performance mastery technique development is reviewed. Forming of bayanist artistic mastery concept by M. Davydov; Double notes school by I. Yashkevich and M. Rizol; methodological practice by P. Serotyuk; methodological and pedagogical practice by I. Sebov are considered in more detail. The issue of instructive material influence on technique part of bayanist performance culture is taken up. The constant of repertoire with consideration for artistic and aesthetic taste along with the depth of music and style outlook strategy of development in the process of forming bayanist performance culture by means of classifying the borrowed in other instrumental areas of academic repertoire is determined. The summary description of performing repertoire style trends proposed for mastering is given as well as their educative prospects are noted. However original music for bayan is recommended to use selectively and situationally: according to high criteria of artistic and aesthetic significance as well as the instrument specific character demonstration. In this research two basic tendencies in methodological idea development are pointed out – the deductive and empirical approach and the scientific and methodological approach. Optimal ways of forming bayanist performing culture is determined by implementation of methodological and pedagogical practices under the circumstances of unity and balance of the noted methodological grounds.