Огранізація міжпрофесійної освіти майбутніх фахівців з фізичної терапії та ерготерапії

Abstract

Метою статті є огляд методів організації міжпрофесійної освіти фахівців з фізичної терапії та ерготерапії. При проведенні дослідження був здійснений аналіз науково-методичної літератури. За результатами проведеного дослідження методів організації міжпрофесійної освіти фахівців з фізичної терапії та ерготерапії можна виділити такі форми включення міжпрофесійного навчання в освітній процес: дистанційне навчання, міжпрофесійні курси, командно-орієнтоване навчання, навчання на основі клінічного випадку, проблемно-орієнтоване навчання, навчання на імітаційних технологіях, симуляційні тренінги, клінічна практика, студентські клініки, проектно-орієнтоване навчання. На основі аналізу науково-методичної літератури доведено, що перераховані методи організації міжпрофесійної освіти фахівців з фізичної терапії та ерготерапії є прийнятними та необхідними для поширення в освітній галузі «Фізична терапія та ерготерапія».

The purpose of the article is to review the methods of organizing interprofessional education of specialists in physical therapy and ergotherapy. During the research, the scientific and methodological literature was analyzed. The ability of a physical therapist and occupational therapists to find a place in the professional space is determined both by his/her readiness for independent professional activity and by his/her readiness to navigate quickly in the modern multidisciplinary space. An interprofessional approach to the activities of physical therapists and occupational therapists, enabling them to bring together unique qualifications to create an effective team that integrates the knowledge and skills of different health disciplines, combined with the ability to work as a holistic system. Effective interprofessional collaboration practices provide appropriate assistance to patients, their families, careers, society, and improve the outcomes of physiotherapy interventions, along with the services of related fields. The interprofessional practice of collaboration gives patients a reduction in the number of complications, the frequency and duration of hospitalizations, the number of clinical errors, mortality rates, tensions, and conflicts among healthcare professionals. In our opinion, the quality of professional activity of physical therapists depends both on the competence of the individual specialist and on his/her readiness for interprofessional interaction. According to the results of the study of methods of organization of interprofessional education of specialists in physical therapy and ergotherapy, the following forms of inclusion of interprofessional training in the educational process can be distinguished: distance learning, interprofessional courses, team-oriented training, clinical-based training, problem-oriented training technology, simulation training, clinical practice, student clinics, project-oriented training. Based on the analysis of scientific and methodological literature, it is proved that the listed methods of organization of interprofessional education of specialists in physical therapy and ergotherapy are acceptable and necessary for distribution in the educational field “Physical therapy and ergotherapy”. We consider the issues of development of methodology and pedagogical approaches to the practical application of the proposed pedagogical technologies in the organization of interprofessional education of specialists in physical therapy and ergotherapy promising for further research.