Social Integration of Young People with Disabilities to Educational Space and Public Life of Ukraine: State, Problems and Prospects

Abstract

The article under review deals with the issues of the state, problems and prospects of the social integration of young people with disabilities to educational space and public life of Ukraine (on the example of Sumy region). Much attention is given to development of a questionnaire and conducting a survey of young people with disabilities involving members of their families in order to find out their awareness of national legislation concerning protection of rights of people with special needs, targeted social programs, opportunities for physical access to social infrastructure, education level, material well-being, etc. The authors concluded that joint efforts of state and local authorities in developing effective legislation concerning realization of rights and opportunities of young people with disabilities in modern society would promote better integration of this category of persons.

У статті висвітлено стан інтегрованості молодих людей з особливими потребами в життєдіяльність українського суспільства (на прикладі Сумської області). Визначено сутність поняття «соціальна інтеграція» як включення осіб із обмеженими функціональними можливостями в оточуюче середовище та міжособистісні зв’язки з метою максимальної нормалізації їх соціокультурного статусу. Проведено анкетування осіб із інвалідністю за участі членів їх родин задля з’ясування обізнаності з національним законодавством щодо захисту прав осіб із особливими потребами, цільовими соціальними програмами, можливостями фізичного доступу до об’єктів соціальної інфраструктури, рівня освіченості, матеріального добробуту тощо. У результаті проведеного дослідження встановлено, що на сучасному етапі розвитку України ступінь інтеграції молоді з інвалідністю в суспільне життя залишаються низьким, адже переважна більшість молодих осіб із функціональними обмеженнями не обізнана з чинним законодавством щодо інвалідності, їх комунікація, як правило, обмежуються спілкуванням із членами родини або з особами зі схожими проблемами, констатуються низький рівень освіти та недостатня мотивація до подальшого навчання та власного професійного становлення, росту та активне включення в життя громади. У цьому зв’язку визначено шляхи оптимізації системи соціального захисту осіб із інвалідністю в Україні, до яких віднесено підвищення державної матеріальної допомоги даній категорії населення, покращення медичного обслуговування, створення мережі центрів медико-соціальної реабілітації, надання необхідної освіти й працевлаштування та інше. Акцентовано на думці опитуваних про те, що саме узгоджена діяльність державних і місцевих органів влади щодо забезпечене чинного законодавства щодо реалізації прав і можливостей молоді з інвалідністю в сучасному суспільстві сприятиме кращій інтеграції цієї категорії осіб.