Смислотворчий потенціал феноменологічної методології для дослідження моральних та естетичних феноменів людського буття

Abstract

У статті проаналізовано вплив класичної феноменології на онтологічну та екзистенційно-антропологічну переорієнтацію філософії ХХ ст. У контексті «смислоконституювання свідомості» Е. Гуссерля, «фундаментальної онтології» М. Хайдеггера, «феноменології сприйняття» М. Мерло-Понті та «феноменології уяви» Ж.-П. Сартра відстежено евристичний потенціал феноменологічно-екзистенційної методології для дослідження морально-естетичних феноменів духовного буття людини.

The article deals with the analysis of influence of classical phenomenology on ontological and existentially-anthropological reorientation of philosophy of the XX-th century. Heuristic potential of phenomenologically-existential methodology for the research of moral and aesthetic phenomena of spiritual humans’ being in the context of E. Husserl’s “constitutionalization of consciousness”, M. Heidegger’s “fundamental ontology”, Merleau-Ponty’s “phenomenology of perception” and J.-P. Sartre’s “phenomenology of imagination” is observed.