Фальсифікація пансинергетизму

Abstract

Автор експлікує цілісну картину меж застосування синергетичної методології у філософії. Обґрунтовано неодмінність урахування таких положень під час використання синергетики: явище самоорганізації не є універсальним; «лінійність» і «нелінійність» є передусім концептами-інструментами аналізу; чинник свободи волі людини значною мірою «випадає» із синергетичного аналізу; синергетичне переосмислення випадковості потребує подальшого обґрунтування; синергетика перебуває у процесі становлення, розвитку; відсутність належної уваги до послідовних спроб фальсифікації часто є недоліком сучасних досліджень.

The author reveals a wholesome picture of synergetic methodology application measures in philosophy. The necessity of taking into account the following bases while using synergetics is grounded: the phenomenon of selforganization is not universal; «linearity» and «nonlinearity» are first of all concepts-instruments of analysis; the man’s free will factor to a great extent «falls out» from synergetic analysis; synergetic recomprehension of fortuity demands further grounding; synergetics is in the process of formation, development; lack of attention to the attempts of falsification is often the defect of modern investigations.