К. Д. Синельников – організатор української науки

Abstract

У статті розглядається проблема застосування принципу історизму у навчально-виховному процесі вищої та середньої школи. Принцип історизму забезпечує використання історичних відповідностей науки і розвитку техніки. Ми проаналізували використання історичного матеріалу в навчальному процесі середньої і вищої школи. Встановлено, що фізики: Н. Бор, А. Бекерель, Е. Резерфорд, М. Кюрі, Р. Опенгеймер, Е. Фермі, П. Дірак згадуються в підручниках. Відносно вітчизняних учених, то згадуються І. В. Курчатов, А. Д. Сахаров, М. Г. Басов. Проблеми, якими займалися М. Пильников, О. І. Лейпунський, К. Д. Синельников, О. І. Ахієзер, О. С. Бакай, А. К. Вальтер, Ю. Б. Харитон, І. Є. Тамм, П. В. Струминський, Г. М. Фльоров, В. Л. Гінзбург, залишаються практично не відомими. Тому ми пропонуємо, на прикладі діяльності К. Д. Синельникова, показати шлях ліквідації цього недоліку в підручниках. Реалізація такого підходу підвищує якість підручників і знання студентів.

The problem of historical method application in educational process in high and secondary school is examined in the article. The principle of historical method provides the use of historical conformities of science and technique development. We analysed the use of historical material in educational process of high and secondary school. It is established that the physicists: N. Bor, A. Bekerelli, E. Rezerford, M. Kyuri, P. Opengeimer, E. Fermi, P. Dirak are mentioned in the textbooks. As for the domestic scientists they mention I. V. Kurchatov, A. D. Saxorov, M. G. Basov. The problems sold by M. Pylnykov, O. I. Leipunskyi, K. D. Synelnykov, O. I. Axiezer, O. S. Bokai, A. K. Valter, U. B. Xariton, I. E. Tamm, P. V. Strumynskyi, G. M. Frolov, V. L. Ginzburg they practically do not know. That’s why we offer, on the example of K. D. Synelnykov activity, to show the way to liquidate this drawback in the textbooks. Realization of such approach increases the quality of the textbooks and student’s knowledge.