Показники неспецифічного антиінфекційного захисту у осіб з територій посиленого радіоекологічного контролю Сумської області

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2018
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки
Анотація
Вивчали стан неспецифічного антиінфекційного захисту у осіб з територій посиленого радіоекологічного контролю Сумської області. Забруднення значних площ радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи може виступати ключовим фактором імуносупресії для населення України. Стан факторів і механізмів неспецифічного антиінфекційного захисту у осіб, що народилися і проживають на контамінованих територіях, вивчений недостатньо. Мета дослідження – встановити показники неспецифічного антиінфекційного захисту у осіб з територій посиленого радіоекологічного контролю Сумської області. Матеріали і методи. Імунологічне обстеження проведено у осіб, об’єднаних у контрольну (80 осіб) і дослідну (80 осіб) групи. Було застосовано імунофенотипування для визначення показників клітинного імунітету (CD16) та фарбування за Романовським-Гімза. Результати. Усі аналізовані показники у групі контролю знаходяться у межах клінічної норми. У осіб з територій посиленого радіоекологічного контролю Сумської області знижена абсолютна кількість нейтрофільних лейкоцитів на 15 %; збільшена абсолютна (у 1,6 разів) та відносна (у 1,8 разів) кількість моноцитів (до верхньої межі клінічної норми). Значно знижена (у 2,33 рази) абсолютна (на 57,1 %) та відносна (на 11,35 %) кількість природних кілерів. Значення нейтрофільно-лімфоцитарного коефіцієнту перевищує відповідний показник у групі контролю у 1,98 разів та виходить за верхню межу клінічної норми у 1,34 рази. Сумарний показник неспецифічної реактивності у контрольній та дослідній групах досягає значень, характерних для перебігу патологічних процесів. У осіб з IV-ї радіаційної зони Сумської області цей показник знаходиться на нижній межі клінічної норми. Висновки. Отримані результати вказують на функціональне навантаження неспецифічної ланки імунної системи серед населення радіаційно забруднених районів Сумської області. У осіб, що проживають на територіях посиленого радіоекологічного контролю Сумщини, має місце імунне порушення за показниками абсолютної і відносної кількості моноцитів та природніх кілерів (CD16). Водночас, спостерігається формування взаємно компенсаторних механізмів серед ланок системного імунітету у відповідь на низькоінтенсивне пролонговане радіаційне опромінювання. Перспективи подальших досліджень. Одержані результати вказують на необхідність проведення імунологічних обстежень населення територій посиленого радіоекологічного контролю нашої держави (та Сумщини зокрема) з метою проведення імунореабілітаційних заходів щодо даної категорії населення.
The state of nonspecific anti-infectious protection in individuals from the territories of the intensified radioecological control of Sumy region is under investigation. Contamination of large areas with radionuclides due to the Chernobyl accident is considered to be as a key immunosuppressive factor for the population of Ukraine. The state of the factors and mechanisms of nonspecific anti-infectious protection in persons, who was born and lived in contaminated territories has not been studied sufficiently. The purpose of this research is to determine the іndicators of nonspecific anti-infectious protection of individuals in the territories of intensified radioecological control of the Sumy region. Methods and materials. The examined were divided into two groups: residents of radiation free areas (control group, 80 persons) and the inhabitants of the areas of enhanced radiation monitoring (experimental group, 80 persons). Indicators of cellular immunity were determined by immunophenotyping (CD16) and dyeing on Romanowsky-Giemsa. Results. We have found that examined from radiation free areas have quite stable indices that don't go beyond homeostatic norm. In persons from the territories of the intensified radioecological control of the Sumy region, the absolute amount of neutrophilic leukocytes is reduced by 15%; increased absolute (1,6 times) and relative (1,8 times) the number of monocytes (up to the upper limit of the clinical norm). The absolute (on 57,1%) and relative (on 11,35%) quantity of natural killers is significantly reduced (in 2,33 times). The value of the neutrophilic-lymphocytic coefficient exceeds the corresponding indicator in the control group (by 1,98 times) and exceeds the upper limit of the clinical norm (by 1,34 times). Total indicator of nonspecific reactivity in the control and experimental groups reaches the values characteristic of the course of pathological processes. Persons from the IV radiation zone of the Sumy region have this indicator at the lower boundary of the clinical norm. Conclusions. The obtained results indicate the functional load of the nonspecific part of systemic immune system among the population of radiation-polluted territories of the Sumy region. The state of immune violation in terms of indicators in absolute and relative number of monocytes and natural killers (CD16) is formed in persons living in the territories of intensified radioecological control of Sumy region At the same time, the formation of mutually compensating mechanisms among the systemic immunity units in response to low-intensity prolonged radiation irradiation is observed. Prospects for further research. The obtained results indicate the necessity of carrying out immunological surveys among the population of intensified radioecological control of our state (and in particular of Sumy region) in order to carry out immunorehabilitation measures for this category of population.
Опис
Ключові слова
імунна система, immune system, іонізуюча радіація, ionizing radiation, радіаційне забруднення, radiation contamination, механізми неспецифічного імунного захисту, mechanisms of nonspecific immune protection
Бібліографічний опис
Білокур, Д. О. Показники неспецифічного антиінфекційного захисту у осіб з територій посиленого радіоекологічного контролю Сумської області [Текст] / Д. О. Білокур // Вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Біологічні науки. – 2018. – № 4 (377). – С. 86–91.
Зібрання