Науково-технічний потенціал: складнощі оцінки

Abstract

Предметом розгляду в статті є різні способи оцінки науково-технічного потенціалу та складності, пов’язані з їх застосуванням. Порівнюються два підходи – обліково-звітний та проблемно-орієнтований. Виявлені недоліки філософсько-методологічного осмислення, які є типовими для робіт фахівців в сфері теорії наукового потенціалу. Серед них вказується, зокрема, на недоцільність пов’язувати поняття потенціалу (як сукупності ресурсів) з суб’єктом діяльності (дослідницька група, установа, країна). Йдеться про необхідність визначити конкретну проблему, для вирішення якої він застосовується. В існуючих моделях наукового потенціалу відсутні й уявлення про особливості використовуваного знання як ресурсу, а йдеться лише про інформацію, методи, розробки в загальному виді. Розглянуті пропозиції щодо доповнення поняття наукового потенціалу поняттям інтелектуального потенціалу.

The subject of consideration in the article are different ways of assessing the scientific and technical potential and the complexity associated with their application. The scientific and technical potential in accordance with the recommendations of UNESCO is treated as a set of available resources available to the country for scientific discoveries, inventions and technical innovations, for solving national and international problems. The structure of the potential is described. It includes the relevant components - personnel, logistical, information-methodological and organizational. The possibility of replacing one type of resource with other resources is shown. Lack of material and technical resources can be compensated by attracting additional intellectual resources. Two approaches to the assessment of potential are compared: accounting and reporting approach and problem-oriented one. The shortcomings of the philosophical and methodological interpretation of this phenomenon are described. Among them, it is pointed out, in particular, that it is inappropriate to link the notion of potential (as a set of resources) with the subject of activity (research group, institution, country). It is about the need to identify the specific problem for which it is applied. In existing models, there are no representations about the features of the knowledge used as a resource, but only information in general form. In addition, the use of knowledge accumulated in world science has definite limits. This is due to the fact that much of the knowledge is of a tacit nature and is not represented in scientific publications. The proposals concerning the addition of the concept of scientific potential to the concept of intellectual potential are considered.