Нелінійний аспект розвитку соціальних систем

Abstract

У статті розкривається сутність основних теорій суспільного розвитку з позиції філософії науки. Аналізуються три основні наукові парадигми (класична, некласична, постнекласична), виводяться їх основні патерни. З позиції нелінійного мислення розкривається суть протиріччя, яке склалося в результаті існування двох моделей еволюції світу: фізичної (термодинаміки) і біологічної (дарвінізму), а також його вплив на моделі суспільного розвитку. Доводиться теза про те, що методологічне розв’язання даного протиріччя можливо в рамках постнекласичної науки, а саме теорії самоорганізації. З цієї точки зору нівелюється як стан «кінцевого хаосу», так і есхатологічність в розумінні суспільного розвитку.

The article deals with the basic theories of social development from the perspective of philosophy of science. The three main scientific paradigms (classic, nonclassical, postnonclassical) are analized, their basic patterns are displaied. From the perspective of non-linear thinking the essence of contradictions resulting from the existence of two models of the evolution of the world: physical (thermodynamics) and biological (darwinism) is revealed, as well as its impact on the community development model. It is proved that the methodological solution of this contradiction perhaps in postnonclassic science, namely the theory of self-organization. From this point of view as the end state is negated by chaos and èshatologičnosti understanding of social development.