Постнекласичні виміри складності

Abstract

У статті розглянуто складність як концепт постнекласичного наукового дискурсу, основним концептуальним ядром якого є синергетична парадигма. Підкреслюється, що теорія складності в різних її іпостасях виходить з нерозривності, взаємодетермінації та єдності природного і соціального, відповідає сучасним трансформаційним практикам.

In the article the complexity is investigated as a concept of postnonclassic scientific discourse, the basic conceptual core of which is synergetic paradigm. It is underlined that the theory of complexity in its varieties states that the natural and the social are unbreakable, interdetermined and united; the theory of complexity corresponds modern transformational practices.