Edukacja artystyczna a wychowanie – problemy XXI wieku

Abstract

The article in its three thematic sections devoted to issues related to the history and traditions of art education, to predict the changes that bring with them modern times. The internal and external factors affecting the canon of art education are analyzed. It is these problems in almost all countries is becoming a major source of debate related to the introduction of new forms and methods of teaching, as well as disputes about the need to increase attention to education through art in view of the growing aggressiveness of the youth. The author pays attention to the role of the arts in the education of the younger generation, on the scope and feasibility of new educational programs, especially those related to music on a modern vision of musical training in a variety of its forms and the many original programs, to increase the share of arts in teaching children and young people with special needs – both mental and physical. In our opinion, the ideas proposed in the article can stimulate expansion of the subjects educational programs to create new models of learning.

Стаття присвячена проблемам, які належать до історії та традицій виховання мистецтвом, до прогнозування змін, які несе із собою сучасність Аналізуються внутрішні й зовнішні чинники, що впливають на канон художньої освіти. Саме ця проблематика практично в усіх країнах стає головним джерелом дискусій, пов’язаних з упровадженням нових форм і методів навчання, а також суперечок про необхідність підвищення уваги до виховання засобами мистецтва у зв’язку зі зростаючою агресивністю в молодіжному середовищі. Питання, які розглядаються в статті, привертають увагу до ролі мистецтва у вихованні молодого покоління, до галузі застосування й можливості реалізації нових освітніх програм, що особливо стосуютьсямузики, на сучасне бачення музичного навчання в умовах різноманітності його форм і наявності численних авторських програм, до збільшення питомої ваги мистецтва в навчанні дітей і молоді з особливими потребами – як розумовими, так і фізичними. На наш погляд, запропоновані в статті ідеї можуть стимулювати розширення тематики освітніх програми створення нових моделей навчання.