Епістемічна стратегія реформування мистецької освіти: сотеріологічний дискурс

Abstract

У статті обґрунтовано, що достовірність-недостовірність пропонованого у художньому тексті варіанту моделювання предметної сутності (її знаку) вимагає від майбутнього митця й реципієнта надситуативної активності, що передбачає формування таких особистісних характеристик, як інтуїція совíсті і здібність до смислового (енергетичного) співбуття з пізнаваною сутністю, тобто епістемологічної компетентності. Визначено, що її становлення потребує застосування когнітивно-корекційної технологїї, яка реалізує стратегію топології шляху до смислу. Доведено, що вона спрямована на розвиток дизайнового мислення і освоєння еротематичних методів художнього пізнання.

The actuality and grounded maintenance of substantive epistemic strategy of personal development of a future artist have been specified in the article. Characteristics of the epistemological status and methodological grounds for the future specialists’ cognition of the essence in the context of clear demarcation between philosophical and humanitarian discourses, clarifying the prospects and abilities of perfect (apocatastasive) responsibility of a cognitive person, analyzing the theory of the essence interpretation and methodological application of modern interpretive strategies of artistic education; revealing the contents and stages of the development of epistemological competence of future artists, defining the structural and functional model of educational technologies of future specialists’ epistemological self-correction and analyzing the ways of its fulfillment have been proposed.