Особливості інтернаціонального виховання старшокласників у загальноосвітніх школах України у 60–80-ті роки ХХ ст.

Abstract

У статті аналізується досвід інтернаціонального виховання в радянській школі, його завдання, зміст і форми. Автор досліджує особливості інтернаціонального виховання старшокласників, які виникають у зв’язку з особливостями цього вікового періоду; з’ясовує умови, за яких процес інтернаціонального виховання був ефективнішим. Підкреслюється, що інтернаціональне виховання здійснювалося у відповідності до принципу врахування вікових особливостей вихованців. Педагоги враховували психологічні та фізіологічні особливості учнів старших класів, рівень розумового та морального розвитку, їхній життєвий досвід, особливості сприйняття ними навколишнього світу, що зумовлювало вибір методів виховання і характер роботи з формування інтернаціоналістської культури старшокласників.

The experience of the international education in soviet schools, its tasks, content and forms are analyzed in the article. The author investigates the peculiarities of the international education of senior pupils. It is emphasized that the international education was realized according to the principle of the consideration the age-related peculiarities of the pupils The teachers took into account the psychological and physiology features of students of higher forms, level of mental and moral development, their vital experience, features of perception by them outward things, that determined the choice of the methods of the education and the character of the work on the formation of the international culture of senior pupils.