Підходи до побудови адаптивної матричної системи навчання математики

Abstract

У статті розглянуті адаптивні матричні моделі навчання математики. Відомо, що розуміння того, що врахування психологічних та вікових особливостей усіх учнів можливо лише при нелінійній організації викладу навчального матеріалу призвела поряд з ідеєю концентричного навчання до думки про виділення методико-змістових ліній курсу математики. Виокремлення достатньо великої кількості змістових ліній дозволяє вести розмову про матричну структуру навчання математики. А саме, фіксується скінчена кількість тем (модулів), нумерація яких фіксується у хронологічному порядку викладу, а також скінчена кількість методично-змістових ліній. Проілюстровано застосування матричних моделей для організації систематичної активної пропедевтики та популяризації математичних знань при поглибленому та профільному навчанні математики та ефективність застосування матричних моделей для ліквідації системних прогалин у знаннях учнів.

In the article adaptable matrix models of teaching mathematics are examined. It is known that understanding of the fact that taking account of psychological and age peculiarities of all students is only possible along with non-linear organization of presentation of academic material, which led together with the idea of concentric study to the thought of picking out conceptual lines of a mathematical course. Picking out quite a large number of conceptual lines allows us to conduct the conversation about matrix structure of teaching mathematics. Precisely, it is fixed the finite quantity of themes (modules), the numbering of which is fixed in a chronological order of presentation, and also the finite quantity of conceptual lines. It was shown the application of matrix models for organising of systematic active preliminary study and popularisation of mathematical knowledge along with profound and core study of mathematics and the effectiveness of application of matrix models for liquidation of systematic gaps in students’ knowledge.