Мовнокомунікативна особистість академічного учителя-лідера крізь призму лінгвопраскеології

Abstract

У статті окреслено поняття якості неперервної педагогічної освіти, креативних мовнокомунікативних особистостей освітніх лідерів. На прикладі теологічно-філософських студій і промов Івана Павла II акцентовано увагу на ідіостилі академічного учителя-лідера. Крізь призму лінгвопраксеологічного підходу здійснено розгляд концептів «праця», «людина», «родина», «літня людина», «дитина», «мова», «учитель». Доводиться, що праця академічного вчителя-лідера є основою творчості, головним засобом і передумовою самоосвіти, самотворення, самовдосконалення і самореалізації людини.

In article the concept of quality of continuous pedagogical education, creative language communicative personalities of educational leaders is outlined. Attention is paid to the idiostyle of an academic leader teacher on example of theological-philosophical studies and speeches of John Paul II. Through the prism of lingvopraxeological approach, the concepts of “labor”, “human”, “family”, “elderly person”, “child”, “language”, “teacher” are reviled. It turns out that the work of academic teacher-leader is the basis of creativity, the main means and prerequisites for self-education, self-creation, self-improvement and self-realization of a person.