До проблеми формування професійної громади університетських адміністраторів наукових досліджень: аналіз американського досвіду

Abstract

У статті проаналізовано досвід адміністраторів наукової діяльності університетів США з формування професійних асоціацій. Виявлено цільові пріоритети та охарактеризовано структурні й функціональні особливості діяльності асоціацій досліджуваної спрямованості, здійснено спробу типологізації асоціацій університетських адміністраторів за такими критеріями, як професійна належність членів громади, територіальні межі діяльності організації, функціональні особливості її діяльності. Схарактеризовано особливості функціонування професійної громади адміністраторів наукової діяльності як відкритої системи.

In the article the experience of US university research administrators (URA) on the development of professional associations is analyzed. It is stated that the external determinants of URA community development are the US global leadership in R&D and the increase of universities participation in the development of global and national innovation ecosystem. Internal determinants of the process under study are the need for effective management of university research activities, including research grant programs and development of institutional innovation ecosystem. The author has determined that the main stakeholders of formation of professional communities under study are: society, the state, business, university (namely – research administrators), experts and researchers. The principles of the URA association are free access, collegiality, partnership, cooperation, transparency, research integrity, interactivity, high quality and efficiency. The typology of associations of university administrators on such criteria as professional affiliation of the community, the territorial boundaries of the organization activities, functional peculiarities of the activities is done. The content of associations’ activities is outlined. It includes the implementation of professional development of URA and expert community; licensing, accreditation, certification of programs and personnel; consultations of the wide range of experts, namely: lawyers, economists, financiers, grantwriters and others; discussions on topical issues of professional activities, cooperation in finding solutions to the problems of effective representation of the interests of university research in governmental bodies; installation, maintenance, expansion of relationships with donors and sponsors or research programs; presentation of current problems and achievements of university research in the media and social networks; support and development of networking of URA and expert community by professional interests. In conclusion the author has determined some conditions of effective development of URA professional community.