Ecological and Naturalistic Development Work in Sumy Extracurricular Institutions Since Ukrainian Independence (on the Example of Sumy City Center of Youth Ecological and Naturalistic Creativity)

Abstract

The article is devoted to the ecological and naturalistic work development in extracurricular education institutions in Sumy. It is established that the ecological and naturalistic work development in the institution has come a long way of development and reform – from the young naturalists’ station to a comprehensive institution. In the extracurricular education development during the times of Ukrainian’s independence there are two main stages of development, each of which is characterized by its own content and organizational principles of ecological and naturalistic work.

Стаття присвячена розвиткові еколого-натуралістичної роботи в закладах позашкільної освіти м. Суми. З метою обґрунтування перспектив використання інноваційного потенціалу еколого-натуралістичної роботи в закладах позашкільної освіти у процесі модернізації системи освіти України досліджено розвиток еколого-натуралістичної роботи в закладах позашкільної освіти м. Суми на прикладі Сумського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді. Розглянуто змістові та організаційні засади еколого-натуралістичної роботи, а саме умови, програмно-методичне забезпечення та форми організації еколого-натуралістичної роботи в закладі позашкільної освіти за часів незалежності України. У розвиткові закладу позашкільної освіти за часів незалежної України виділено два основних етапи: І – функціонування Сумської міської станції юних натуралістів, ІІ – створення Сумського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді. Для І етапу пріоритетними в роботі закладу були біологічний, екологічний та сільськогосподарський профілі. Їх робота була спрямована на формування пізнавальної та, особливо, практичної компетентності з природничих наук. Серед форм роботи особливе місце в цей час займають масові пересувні – екскурсії, експедиції та стаціонарні – акції, робота агітаційних бригад, турніри тощо. На прикидці 90-х та початку 2000-х років поступово збільшується кількість гуртків художньо-естетичного та гуманітарного профілів. Для ІІ етапу основними формами роботи є групові та масові стаціонарні – секції, гуртки, акції, конкурси тощо. Збільшується контингент вихованців, проте наповнюваність гуртків природничого профілю зменшується у зв’язку зі збільшенням гуртків художньоестетичного, гуманітарного та інших профілів. Зменшується кількість гуртків основного рівня, у яких розвиваються стійкі інтереси вихованців до природничих дисциплін, задовольняються потреби в професійній орієнтації, отримується додаткова освіта, а також гуртків вищого рівня, де здійснюється профільне навчання та довузівська підготовка. Вважається, що останнє є свідченням відсутності мотиваційного компонента у вихованців зазначеної вікової категорії.