Міогімнастика в логокорекційній роботі з дітьми з тяжкими порушеннями мовлення

Abstract

У статті розглядаються теоретико-методологічні засади використання міогімнастики при роботі з дітьми з тяжкими порушеннями мовлення. Як правило, тяжкі порушення мовлення переважно зумовлені органічними чинниками, які спричинюють наявну неврологічну симптоматику. За клініко-педагогічною класифікацією порушень мовлення це такі порушення як: дизартрії, алалії, дитячі афазії, післяопераційні ринолалії. За психолого-педагогічною класифікацією ці порушення визначаються як загальний недорозвиток мовлення різного рівня мовленнєвого розвитку. Наявність неврологічної симптоматики, як правило, обумовлює порушення артикуляційної моторики, мімічної мускулатури м’язів обличчя, що призводить до поліморфних порушень звуковимовної сторони мовлення.

The article considers the theoretical and methodological principles of using myogymnastics when working with children with severe speech disorders. As a rule, severe speech disorders are mainly caused by organic factors that cause existing neurological symptoms. According to the clinical and pedagogical classification of speech disorders are such disorders as: dysarthria, alalia, pediatric aphasia, postoperative rhinolalia. According to the psychological and pedagogical classification, these disorders are defined as a general underdevelopment of speech of different levels of speech development. The presence of neurological symptoms, as a rule, causes a violation of articulatory motility, facial muscles of the facial muscles, which leads to polymorphic disorders of the speech side of speech.