Слобожанські мистецькі студії

Постійне посилання зібрання

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/13256

Переглянути

Перегляд Слобожанські мистецькі студії за Ключові слова "academic tradition"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Документ
    Жанрові та стильові виміри поетики «Оut of Gravitation» Ю. Гомельської
    (Гельветика, 2025) Лю Цін; Liu Tsin
    У статті розглядаються особливості поетики кантати «Out of Gravitation» Ю.Гомельської. Акцентовано, що твір від-дзеркалює характерні для сучасної камерно-вокальної музики тяжіння до апробації нових концептуальних, жанрово-стильових та виразових конструктів, а також притаманні творчості композиторки тяжіння до постмодерної інтерсеміотичності, ризомності та всеохопної свободи художнього мислення та мовлення. Виявлено семантичну багаторівневість партій інстру-ментальних і вокальної партій у творі. Показано, що пошукові інтенції, закладені в концепції твору, відбиваються в дифузії царин академічного та естрадного вокалу, в порушенні меж академічної традиції інструментального виконавства задіянням новацій-них засобів виразності. Анормативність і нон-системності сучасної картини світу алюзійно відбивається в «Out of Gravitation» Ю.Г омельської у відсутності тональних, гармонічних, ритмічних опор. Багатовимірності концептуального виміру твору слугу-ють алюзії з естетичними конструктами романтизму (риси балади, відтворення концепту романтичного кола) експресіонізму (вихід за межі академічного вокалу, значущість декламаційного начала, мовного звуковидобування, мовлення, насичення вокальної партії глісандо, інтонаційно нейтральними інтонемами, граничні нюанси динаміки тощо) та джазу (надання пріоритетність ритму в палітрі засобів виразності, значущість алюзій свінгу та синкопованих ритмонем). Виявлено значущість логіки кон-трасту-єдності як однієї з основ поетики твору. Наголошено, що структурну цілісність номерної побудови «Out of Gravitation» забезпечують арки між розділами, що утворюються завдяки провідному значенню інтонем флейти та фортепіано (зокрема імпровізаційних побудов, терцових «хитань» флейти тощо). Акцентовано, що відсутність наочно вираженої фіналізації, роз-чинення звучання, розмивання хронотопічних меж створює ефект відкритого твору, який резонує із парадигмальними рисами культури постсучасності та відтворює образ Людини на маргінесі буття, позначеного втратою духовних опор.