Слобожанський науковий вісник. Серія Природничі науки
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Слобожанський науковий вісник. Серія Природничі науки за Ключові слова "anthropogeographic"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Наукові підходи до вивчення суспільно-географічних аспектів системи обслуговування населення(2023) Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia HryhorivnaУ цій статті розглянуто наукові підходи до вивчення системи обслуговування населення, що склалися у суспільній географії. Проаналізовано праці науковців, насамперед вітчизняних географів з такої тематики, та охарактеризовано сутнісні особливості цих підходів. Антропогеографічний підхід концентрує увагу на географії людини, натомість географія господарства розглядається як певна сторона, властивість географії людини. Розробниками цього напряму в українській географії були С. Рудницький та В. Кубійович, частково О. Діброва. К. Воблий та В. Садовський заклали основи галузево-статистичногопідходу до вивчення географії сфери обслуговування населення. М. Паламарчук, Ф. Заставний, М. Пістун є представниками комплексно-територіального підходу. О. Топчієв розглядає сферу послуг з позицій соціального підходу. Л. Нємець для вивчення сфери обслуговування пропонує системний підхід. Інформаційний підхід розглянуто у роботах К. Нємця. Описано демографічний, синергетичний, соціологічний, економіко-географічний, історико-географічний, просторовий (хорологічний) підходи та сформовано теорію кластерів. Проаналізовано значення наукових підходів у разі вивчення системи обслуговування. Автори дійшли висновку, що найбільш адекватним підходом до вивчення системи обслуговування є системний підхід, який дає можливість досліджувати її як складну поліструктурну систему з окремими елементами (підсистемами) обслуговування, що не замінюють один одного. Однак всебічне дослідження системи обслуговування неможливе з позицій лише якогось одного наукового підходу, тому комплексне використання вищезазначених наукових підходів дасть можливість здійснювати досить повний просторово-часовий аналіз системи обслуговування, виявляти наявні проблеми та обґрунтувати шляхи їх вирішення й рекомендації для її подальшого оптимального розвитку.