Перегляд за Автор "Zavialova Olha Kostiantynivna"
Зараз показуємо 1 - 17 з 17
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Aspects of Modern Ukrainian Musicological Thought(LAP LAMBERT Academic Publishing, 2024) Zavialova Olha Kostiantynivna; Зав’ялова Ольга КостянтинівнаThe monograph presents a wide range of questions on history, theory, composer's creativity, performance and education in musical art. In the focus of research attention are the problems of art history regarding the understanding and interpretation of works, the historical development of European performing schools and pedagogical practice, the functioning and stylistic characteristics of modern musical culture and art. Various aspects of musical creativity, education and performance are considered from the standpoint of an interdisciplinary approach, their philosophical generalization and cultural understanding, which reveals more and significantly enriches the studied topic. It is intended for scientists, practicing musicians, teachers and students of art educational institutions, and a wide readership.Документ Еволюція вокальної імпровізації у джазовій музиці ХХ століття(2023) Зав’ялова Ольга Костянтинівна; Zavialova Olha KostiantynivnaМета статті ‐ визначити етапи розвитку вокальної імпровізації у джазовому мистецтві, надати характеристику кожному новому стильовому відгалуженню цього явища у ХХ столітті. Методологічною основою статті є: комплекс методів та прийомів музикознавчого аналізу з урахуванням питань джазової імпровізації. Його основними складовими є: історико‐культурологічний підхід (для означення різних стильових відгалужень джазу на різних етапах розвитку); музично‐теоретичний аналіз (для встановлення специфічних ознак вокальної імпровізації в творах різних стилістичних спрямувань); порівняльний аналіз (для характеристики сутнісних ознак різного типу джазових творів) тощо. Наукова новизна. У статті висвітлюються питання еволюції вокальної імпровізації у розвитку джазової музики ХХ століття. Зазначений аспект розглянутих питань ще не отримав вивчення в українському музикознавстві. Висновки. Імпровізація ‐ це основна складова, що становить сутність джазового музикування. В русі історичного розвитку своєрідної специфіки набула джазова вокальна імпровізація, яка, засновуючись на фольклорних витоках, пройшла шлях від стихійної імпровізації африканських рабів та колективної імпровізації раннього джазу до кристалізації сольного її виду в мистецтві сучасних джазових співаків. Еволюція джазової вокальної імпровізації відображає ті особливості вираження та специфічні виразні засоби, які це мистецтво набувало в кожному зі стильових джазових відгалужень: спірічуелс, госпел, блюз, свінг, бібоп, кул, R&B, соул та ін. Панування вокальної імпровізації в соулі, що став мейнстимним джазовим стилем другої половини ХХ століття, підтвердило її значення як одного з найважливіших елементів сучасного джазу. З кінця ХХ століття й дотепер у джазовій вокальній імпровізації спостерігаються тенденції наближення й злиття різних стилів, жанрів і пластів музики, характерні для розвитку джазового мистецтва загалом завдяки «переплавленню» в ньому традицій музичних культур всього світу.Документ Кваліфікаційна робота за освітнім ступенем «Магістр»(2021) Зав’ялова Ольга Костянтинівна; Zavialova Olha Kostiantynivna; Брижаченко Наталія; Bryzhachenko NataliiaМетодичні рекомендації містять загальні положення про порядок визначення тем кваліфікаційних магістерських робіт, вимог до порядку викладу матеріалу та її структурних елементів. У роботі розглянуто особливості підготовки, написання та захисту кваліфікаційної магістерської роботи зі спеціальності 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація. У публікації надано методичні рекомендації для студентів, наукових керівників та рецензентів за даним напрямом підготовки, які спрямовані на забезпечення методологічної та теоретичної підготовки до виконання наукових досліджень, захисту та оцінки магістерської роботи на кваліфікаційному іспиті.Документ Левкас: технологія, виразні можливості та застосування в курсі вивчення дисципліни «Робота в матеріалі»(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Зав’ялова Ольга Костянтинівна; Zavialova Olha Kostiantynivna; Кохан Наталія Михайлівна; Kokhan Nataliia MykhailivnaМетодичні рекомендації з вивчення технології, виразних можливостей та застосування левкаса в курсі дисципліни «Робота в матеріалі» призначені для надання допомоги студентам денної та заочної форми навчання. Пропоновані матеріали підготовлено згідно з чинними стандартами вищої освіти. Видання містить відомості щодо мети, завдань і обсягів вивчення, рекомендації з практичного застосування і перевірки набутих знань і навичок згідно з критеріями до практичних результатів навчання за Освітньою програмою спец. 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» за урахування нормативно-правової бази щодо організації освітнього процесу в Університеті.Документ Методичні рекомендації щодо написання та захисту кваліфікаційних робіт для здобуття освітнього рівня «Магістр»(CумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Зав’ялова Ольга Костянтинівна; Zavialova Olha Kostiantynivna; Литвиненко Алла Іванівна; Lytvynenko Alla IvanivnaМетодичні рекомендації містять загальні положення про порядок визначення тем кваліфікаційних магістерських робіт, вимог до порядку викладу матеріалу та її структурних елементів. У роботі розглянуто особливості підготовки, написання та захисту кваліфікаційної магістерської роботи зі спеціальності 034 Культурологія. У публікації надано методичні рекомендації для студентів, наукових керівників та рецензентів за даним напрямом підготовки, які спрямовані на забезпечення методологічної та теоретичної підготовки до виконання наукових досліджень, захисту та оцінки магістерської роботи на кваліфікаційному іспиті.Документ Музичний театр Китаю та європейська опера:музикознавчий дискурс в аспекті синтезу мистецтв(2023) Стахевич Олександр Григорович; Stakhevych Oleksandr Hryhorovych; Зав’ялова Ольга Костянтинівна; Zavialova Olha Kostiantynivna; Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна; Ustymenko-Kosorich Olena AnatoliivnaМета статті – здійснити музикознавчий дискурс щодо синтезу мистецтв і національних особливостей пекінської музичної опери, її тематики,драматургії, сценічного й вокального втілення у компаративному аналізі з традиціями європейського оперного театру.Методологія статті спирається на комплексний огляд, заснований на історико‐культурологічному та музично‐ теоретичному підходах. Основними методами роботи є: історико‐компаративний, жанрово‐стильовий,музикознавчий, систематизації та теоретичного узагальнення.Висновки. Висвітлено феномен пекінської опери, що є унікальним у світовій культурі. Розглянуто напрацювання українського музикознавства цієї ланкимузичного мистецтва Китаю. Виявлено, що для вітчизняної науки великий інтерес становили історичні аспекти розвитку музичного театру цієї країни, аналіз певних конкретних творів, фольклорних витоків, художніх і виконавських принципів, особливостей сценічного та вокального відтворення тощо. Всі це постало основою синтезу національних співацьких традицій театральної культури Китаю з європейським оперним досвідом, але й донині не отримало належного вивчення. Вищезазначене визначає перспективи дослідження в українському музикознавстві проблематики «схід‐захід» та її проявів як в музичному театрі Китаю, так і в європейському оперному мистецтві.Документ Німецька віолончельна школа ХІХ ст.: виконавсько-педагогічні аспекти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2014) Зав’ялова Ольга Костянтинівна; Zavialova Olha KostiantynivnaУ статті розглядається процес становлення німецької віолончельної школи в ХІХ ст. Висвітлюється формування виконавсько-педагогічних традицій школи та їх поширення в європейському музичному просторі. Аналізується виконавська, педагогічна та композиторська діяльність видатних німецьких віолончелістів і надається історична оцінка результатів їх діяльності.Документ Повсякденне життя міста як феномен культури (на прикладі Полтави кінця ХІХ — початку ХХ століть)(2020) Литвиненко Алла Іванівна; Lytvynenko Alla Ivanivna; Зав’ялова Ольга Костянтинівна; Zavialova Olha KostiantynivnaВ сучасній гуманітаристиці відбувається зміна пріоритетів стосовно феноменів гуманітарного пізнання. На перше місце висувається повсякденне життя людини, зокрема в умовах міського культурного простору. У зв’язку цим сутність міста розглядають не лише з точки зору історичного, соціального або загалом цивілізаційного феномену, а як онтологічну модель повсякденного міського життя з точки зору культурних смислів, кодів і типів. Культурологія розглядає місто як конденсатор безмежної кількості буденних практик, що розгортаються в загальному поступі культури. У цьому сенсі дослідження повсякденного життя міста є актуальним, органічно вписується в коло філософсько-культурологічних концепцій і має власні концептуальні, теоретичні засади. Мета дослідження — виявити культурні смисли феномену повсякденного життя Полтави межі ХІХ–ХХ століть. Об'єкт дослідження — місто як феномен у вивченні культури повсякденності. Предмет дослідження — повсякденне життя Полтави на зламі ХІХ–ХХ століть за матеріалами особових джерел. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняній культурології здійснено розгорнутий філософсько-культурологічний аналіз феномену повсякденного життя Полтави кінця ХІХ–початку ХХ століть як світу людського буття. Зокрема, виявлено специфіку антропологічних моделей аналізу міста, що полягає у розумінні людини як елементу міської культури, а міста як опосередкованого результату людської діяльності. Розкрито теоретико-методологічні засади філософсько-культурологічного аналізу міського повсякдення, визначено необхідність одночасного врахування внутрішніх буттєвих характеристик людини і загальних закономірностей міської культури, її особливостей та історичної динаміки. Уточнено, що світогляд та ідентичність городянина формуються за умов смислової відкритості людини до світу міста та його переживання. Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використані у практиці викладання як нормативних, так і спеціальних курсів з культурної антропології, культурології, повсякдення, соціальної філософії тощо, а також під час підготовки навчальних посібників із зазначених дисциплін. Положення магістерського дослідження можуть знайти застосування у подальших антропологічних та філософських студіях, присвячених проблемі повсякденності.Документ Світоглядні ретроспекції українського музикознавства: до пам’ятних дат 2019(2020) Зав’ялова Ольга Костянтинівна; Стахевич Олександр Григорович; Zavialova Olha Kostiantynivna; Stakhevych Oleksandr HryhorovychУ статті здійснено спробу узагальнити теоретичний доробок видатних представників української музичної науки, пам’ятні дати яких відзначались у 2019 році. Розглянуто світоглядні позиції І.Ф. Белзи, Г.Г. Гесса де Кальве, М. Дилецького, С.П. Людкевича, Ю.В. Малишева, О.С. Оголевця, О.В. Сокола, що знайшли відображення у їх теоретичних пошуках і здобутках. Відзначено, що напрями діяльності цих митців були прямо пов’язані із світоглядними тенденціями свого часу й визначали провідні дослідницькі вектори, за якими відбувався розвиток музикознавства в Україні.Документ Симфонізація музики і танцю у європейському балеті ХІХ століття як взаємодія мистецтв(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Зав’ялова Ольга Костянтинівна; Zavialova Olha Kostiantynivna; Стахевич Олександр Григорович; Stakhevych Oleksandr HryhorovychРозкрито специфіку музичного супроводу балетних вистав, з’ясовано, що до межі XVIII–ХІХ ст. ‐ в першій половині ХІХ ст. музика в балеті була збірною, тобто компонувалась з різних творів різних авторів. З початку ХІХ ст. опанування нової сюжетної та образної сфери романтичного мистецтва позначилось на оновленні хореографічної та музичної стилістики та сприяло єдності музики, драматичної дії і танцю в балеті. З 1840‐х років музика для балетних вистав створювалась вже спеціально, але зберігала свою «прикладну» функцію для супроводу танців і створення загального настрою у виставі. У творчості визнаних композиторів т. зв. «легкого» жанру – А. Адана, Л. Деліба, Л. Мінкуса та ін. ‐ посилення ролі музичної складової та надання оркестровому супроводу самостійного драматургічного значення вплинули на становлення симфонічного танцю в європейському балеті в другій половині ХІХ ст. Балетна творчість П. Чайковського завдяки основному акценту на драматургію музичного розвитку завершила процес симфонізації балету як взаємодії музики і танцю.Документ Синтез мистецтв у фокусі музичного тезауруса виконавця(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Калашник Марія; Kalashnyk Mariia; Зав’ялова Ольга Костянтинівна; Zavialova Olha Kostiantynivna; Стахевич Олександр Григорович; Stakhevych Oleksandr HryhorovychУ сучасній культурній ситуації граничного розширення інформаційного простору нагальним постає питання систематизації і зберігання знань, що здійснюється у тезаурусі, котрий містить системні уявлення про світ у цілому та його окремі складові, про певну галузь знань і види діяльності. Вивчення музичного тезауруса у різноманітті відгалужень, зокрема, тезауруса виконавця є актуальним і новаційним в контексті музикознавчих досліджень сьогодення. Особливої гостроти тема музичного тезауруса набуває у зв’язку з інтерпретацією синтетичних творів, що розгортає її також у площину музичної педагогіки. Отже, метою статті є обґрунтування ролі музичного тезауруса, зокрема професійно‐творчого тезауруса виконавця як особливого фокусу сприйняття і трансляції музичних творів синтетичного типу;систематизування каналів формування професійно‐творчого тезауруса виконавця. У статті застосовано аналітичний, історичний, семантичний,жанровий, комплексний методи дослідження. У висновках наголошується, що проблематизація тезауруса виконавця зумовлена потенційною складністю репертуарного фонду, в якому можуть міститись синтетичні твори (на основі синтезу жанрів, синтезу мистецтв та ін. видів синтезу), що вимагають більшого обсягу знань для вибудовування виконавської інтерпретації. Разом з тим це зумовлює важливість системи підготовки грамотних фахівців, які мусять мати знання, вміння і навички, необхідні для здійснення професійної діяльності. Отримані результати можуть бути корисними для практиків‐виконавців, педагогів, науковців. Перспективами дослідження є вивчення музичного тезауруса в аспекті вузької спеціалізації.Документ Сценічно‐вокальне мистецтво та цикли фортепіанних мініатюр в Україні та Китаї ХХ ‐ початку ХХІ століття: порівняльно‐стильовий аналіз(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2022) Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна; Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna; Зав’ялова Ольга Костянтинівна; Zavialova Olha Kostiantynivna; Стахевич Олександр Григорович; Stakhevych Oleksandr HryhorovychНа основі аналізу джерельної бази дослідження встановлено стан розробленості проблеми розвитку сценічно‐вокального мистецтва та жанру циклу фортепіанних мініатюр в Україні та Китаї ХХ початку ХХІ століття у розрізі порівняльно‐стильового аналізу. встановлено, що означені мистецькі явища розвивались під впливом культурно‐історичних чинників, національних та європейських впливів; формування композиторського та виконавського стилю, творчих традицій авторів тощо. Зазначено інтонаційно‐стильові ознаки та письмові знаки, які розкривають музичні традиції в контексті розвитку мистецтві України та Китаю; наведено приклади музичних творів в контексті еволюції зазначених жанрів. Представлені результати дослідження можуть бути використані в подальших дослідженнях для вивчення стилів, жанрів та композиторських шкіл в контексті розвитку музичного мистецтва України та Китаю.Документ Теоретико-методичні основи інструментальної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в Україні та Польщі в історичній ретроспективі(ФОП Цьома С. П., 2018) Ніколаї Галина Юріївна; Зав’ялова Ольга Костянтинівна; Nikolai Halyna Yuriivna; Zavialova Olha KostiantynivnaУ статті висвітлюються теоретичні основи і методичні особливості навчання вчителів гри на музичних інструментах у середніх та вищих закладах освіти на теренах Європи кінця XIV – початку ХХ ст. Характеризуються спільні музично-педагогічні традиції Польщі та України в координатах Речі Посполитої та Австрійської і Російської імперій. Надається історична оцінка впливу чеських інструменталістів, які у XVIII–ХІХ ст. здійснювали свою концертну й педагогічну діяльність у культурно-музичних центрах Європи. Визначається роль музичних товариств у інструментальній підготовці вчителів музики на українських і польських землях на межі минулого століття.Документ Українське віолончельне мистецтво і традиції петербурзької школи К. Ю. Давидова(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2014) Зав’ялова Ольга Костянтинівна; Zavialova Olha KostiantynivnaУ статті висвітлюються педагогічні принципи навчання гри на віолончелі К. Ю. Давидова. Розглядається впровадження цих принципів у виконавській та педагогічній практиці його учнів і послідовників в Україні. Виявляється значення педагогічної системи петербурзької віолончельної школи в розвитку українського віолончельного мистецтва. Доведено, що наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. завдяки педагогічній і концертній діяльності представників петербурзької школи К. Ю. Давидова розвиток віолончельного виконавства досяг європейського рівня.Документ Фортепіанна музика Китаю: жанрово‐стильові конотації(2023) Афоніна Олена Олексіївна; Afonina Olena Oleksiivna; Зав’ялова Ольга Костянтинівна; Zavialova Olha Kostiantynivna; Стахевич Олександр Григорович; Stakhevych Oleksandr HryhorovychМета статті – висвітлити жанрово‐стильові конотації китайської фортепіанної музики шляхом аналізу фортепіанних творів китайських композиторів. Методологія роботи включає наукові методи (аналізу, синтезу,узагальнення), музикознавчий аналіз, прийоми порівняльного аналізу для розкриття специфіки жанрово‐стильових конотацій. Наукова новизна полягає в музикознавчому аналізі фортепіанних творів китайських композиторів.Висвітлено жанрово‐стильові конотації фортепіанних творів (Дін Шанде, Он Лютінг, Сунь Іцян, Ван Цзяньчжун) за наявністю в тексті характерних мелодичних, метроритмічних, фактурних побудов, які відповідають національним рисам і європейським традиціям у музичному мистецтві.Висновки. Відзначено, що китайські композитори глибоко занурюються в образно‐змістовну сферу твору з виразною назвою, що виявляє зв’язки з іншими видами мистецтва (живопис, поезія, каліграфія). Для втілення змісту відповідної назви композитори поєднують засоби музичної виразності,притаманні культурі Китаю та європейським культурам. На прикладі аналізу творів визначено, що для композиторської творчості характерні: близькість до народної творчості Китаю (Он Лютінга «Колискова»), специфіка мелодійно‐інтонаційного розвитку (Дін Шанде «Сіньцзянський танець 1»; Сунь Іцян «Весняний танок»); колористичні, звукозображальні прийоми від народного інструментарію (Ван Цзяньчжун «Птахи злітаються до Фенікса»). Вплив європейських традицій і композиторської освіти відчутний у структурно‐композиційних формах, гармонічних послідовностях, фактурі (Ван Цзяньчжун«Варіації на тему маленької сосни», Дін Шанде «Сіньцзянський танець 1»).Документ Фортепіанний концерт А. Гензельта в мистецько-освітньому просторі доби(ФОП Цьома С. П., 2019) Стахевич Галина Олександрівна; Stakhevych Halyna Oleksandrivna; Зав’ялова Ольга Костянтинівна; Zavialova Olha KostiantynivnaУ статті висвітлюється період перебування видатного німецького піаніста Адольфа фон Гензельта в 1838-1888 роках у Петербурзі. Аналізується його композиторська, педагогічна та просвітницька діяльність цього періоду. Розкривається основний підхід педагогічної практики Гензельта – виховання не окремих, виняткових піаністіввіртуозів, а технічно оснащних і грамотних музикантів у цілому. Відзначається, що педагогічні принципи Гензельта і діяльність його учнів відіграли важливу роль у розвитку музичної освіти того часу. Констатується, що результатом роботи знаменитого німецького віртуоза й педагога в Росії стало створення вітчизняної фортепіанної школи XIX століття. Аналіз Концерту для фортепіано з оркестром f-moll ор. 16 А. Гензельта надає уявлення про характерні риси композиторського й піаністичного стилю автора. Виконавські та технічні завдання, які вирішують виконавці під час вивчення концерту, свідчать про органічний взаємозв’язок між педагогічною та композиторською творчістю автора.Документ Чеська віолончельна школа в концепті європейської музичної культури XVIII – початку ХІХ ст.(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2015) Зав’ялова Ольга Костянтинівна; Zavialova Olha KostiantynivnaУ статті висвітлюються особливості розвитку чеської віолончельної школи XVIII – початку ХІХ ст. Виявляється її вплив на формування європейських віолончельних виконавських і педагогічних традицій. Аналізується виконавська, педагогічна та композиторська творчість чеських віолончелістів, надається історична оцінка їх діяльності.