eSSPU Institutional Repository :: Перегляд за Автор "Chashechnikova Olha Serafymivna"

Перегляд за Автор "Chashechnikova Olha Serafymivna"

Зараз показуємо 1 - 20 з 46

On the Relative Effectiveness of Hybrid and Face-to-Face Teaching
(ФОП Цьома С. П., 2017) Рудченко Т.; Rudchenko T.; Чашечникова Ольга Серафимівна; Chashechnikova Olha Serafymivna
Представлено один з етапів виконання досліджень у рамках спільного україно-американського проекту по вивченню специфіки розвитку інтелектуальних умінь та творчого мислення учнів та студентів. Порівнювалася ефективність традиційного навчання та так званого «гібридного навчання», що передбачало поєднувати традиційне навчання та навчання он-лайн з метою компенсації зменшення так званих «контактних годин».
The Effectiveness of Hybrid Learning Face-to-Face
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016) Рудченко Т.; Rudchenko T.; Чашечникова Ольга Серафимівна; Chashechnikova Olha Serafymivna
У статті представлено один з етапів виконання досліджень у рамках спільного україно-американського проекту по вивченню специфіки розвитку інтелектуальних умінь та творчого мислення учнів та студентів. Порівнювалася ефективність традиційного навчання та так званого «гібридного навчання», що передбачало поєднувати традиційне навчання та навчання он-лайн з метою компенсації зменшення так званих «контактних годин». В експерименті брали участь студенти бізнес- колледжу університету. У процесі експерименту оцінювались рівні навченості груп студентів старших курсів, що вивчають один і той самий розділ математичного курсу під керівництвом одного і того ж самого викладача. Студенти, що навчалися за так званою «гібридною формою», мали можливість одержувати он-лайн допомогу. Участь у експерименті взяли студенти, що навчалися у групі традиційного навчання (зустрічалися на заняттях з предмету двічі на тиждень по 75 хвилин), та студенти, з якими відбувалося «гібридне навчання» (зустрічалися на заняттях з предмету один раз на тиждень по 75 хвилин). Потім студенти виконували однакові завдання. У статті детально описано методику проведення експерименту, його результати.
Use оf Modern Pedagogical Tools оf Teaching Math Courses
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017) Рудченко Т.; Rudchenko T.; Чашечникова Ольга Серафимівна; Chashechnikova Olha Serafymivna
У статті представлений один з етапів виконання досліджень в рамках спільного україно-амеріканського проекту по вивченню специфіки розвитку інтелектуальних умінь і творчого мислення учнів та студентів. Розглядається можливість реалізації ідей особистісно орієнтованого, активного навчання в ході вивчення математичних курсів, що передбачає поєднання традиційного навчання і навчання он-лайн з метою компенсації зменшення так званих «контактних годин». У статті детально описано спрямованість, зміст курсу, його організацію (планування, можливість комунікації, форми контролю, оцінювання виконання завдань), вимоги до знань і умінь студентів, інструменти технічної підтримки. Наведений фрагмент конкретного курсу, запропонованого студентам у 2016 році.
Вивчення системи позакласної роботи з математики в Україні та США
(2015) Гарнер Мері; Garner Mary; Ватсон Вірджинія; Watson Virginia; Чашечникова Ольга Серафимівна; Chashechnikova Olha Serafymivna; Рудченко Тетяна; Rudchenko Tetiana; Колесник Євгенія Анатоліївна; Kolesnyk Yevheniia Anatoliivna
Представлено групові запитання для шкільних учителів і групові запитання для викладачів університетів, пропоновані в ході вивчення залученості в позакласну діяльність з математики.
Диференційоване навчання математики учнів 7-го класу як психолого-педагогічна необхідність
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Шинкаренко Наталія; Shynkarenko Nataliia; Чашечникова Ольга Серафимівна; Chashechnikova Olha Serafymivna
У даній статті розглянуто важливість врахування психолого-педагогічних особливостей учнів підліткового періоду та як наслідок необхідність введення диференційованого навчання математики учнів 7-го класу з метою оптимізації процесу навчання.
До питання про оцінювання педагогічної практики студентів-математиків
(ФОП Цьома С. П., 2020) Чашечникова Ольга Серафимівна; Chashechnikova Olha Serafymivna
Розглянуто можливості використання системи оцінювання педагогічної практики майбутніх вчителів математики з метою підвищення мотивації до навчання.
До проблеми створення систем завдань з математики, спрямованих на розвиток творчого мислення учнів
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2014) Чашечникова Ольга Серафимівна; Chashechnikova Olha Serafymivna; Івченко А. С.; Ivchenko A. S.; Тверезовська Т. В.; Tverezovska T. V.
У статті розглянуто питання розвитку творчого мислення учнів в процесі навчання математики. Пропонуються результати діагностики рівня розвитку творчого мислення старшокласників проведено в ході педагогічної практики студентів (анкетування школярів, тестування, результати розв’язування завдань творчого характеру). Одна з ідей статті – перш ніж пропонувати учням завдання творчого рівня, необхідно сформувати в них базові знання та вміння. Це є основою свідомого опанування знаннями в подальшому, сприяє розвитку здібностей, формуванню в учнів прийомів самоосвіти. Знання, здобуті школярами з будь-якої теми, є не кінцевою метою, а засобом для подальшого розвитку творчих можливостей учнів, використанням їх у житті. Будь-які навички можуть бути сформовані тільки у практичній діяльності та є результатом багаторазових дій. У творчій діяльності це набуває нового змісту. Аналіз педагогічної практики підтвердив, що опора на емоційність, образність, власний досвід учня – це найкращий шлях для розвитку творчої особистості. Спираючись на систему інтелектуально-евристичних здібностей особистості (здатність генерувати ідеї, здатність до фантазії, асоціативність пам’яті, здатність бачити протиріччя і проблеми, здатність до переносу навчальних досягнень, здатність відмовлятися від нав’язливої ідеї, незалежність мислення, критичність мислення), запропоновану В. А. Крутецьким, автори розробили відповідні завдання з алгебри і початків аналізу та геометрії. Для розвитку творчого мислення на уроках математики запропоновані учням комплексні творчі завдання, пов’язані з розвитком уваги, спостережливості, мислення, інтуїції.
Застосування методів математичної статистики у процесі перевірки ефективності авторської методичної системи навчання математики
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Чашечникова Ольга Серафимівна; Chashechnikova Olha Serafymivna
У статті запропоновано результати застосування методів математичної статистики для аналізу результатів експериментального навчання та їх інтерпретація. У результаті обробки даних педагогічного експерименту необхідно було перевірити, як впливає запропонована система створення творчого середовища на розвиток творчого мислення учнів. З цією метою була сформульована змістова гіпотеза, суть якої полягала в тому, що за умови, коли середні результати виконання певних завдань на кінцевому етапі в учнів експериментальної групи будуть вищими за результати учнів контрольної групи, то можна вважати, що запропонована система створення творчого середовища в умовах диференційованого навчання математики є ефективною. Експериментальна робота з розвитку творчого мислення учнів у процесі навчання математики проводилася в кілька етапів: перший цикл 1998-2010 роки (учасники експерименту - учні загальноосвітніх шкіл та гімназій), другий цикл 2005-2019 роки (учасники експерименту - учні загальноосвітніх шкіл , третій цикл 2019-2022 роки (продовжується і на цьому етапі в умовах дистанційного навчання, учасники експерименту - школярі та студенти коледжів). Окремо оцінювалися результати експериментального навчання, що триває з конкретними групами учнів 5 років (7-11 класи) та 2 роки (10-11 класи). Специфіка дослідження формування та розвитку творчого мислення така, що необхідно пам'ятати саме про динаміку його розвитку, причому оцінку позитивних змін певниї характеристик творчого мислення можна простежити лише якісно. Проведений статистичний та кореляційний аналіз кількісних результатів свідчить про ефективність авторської методичної системи. Визначено, що учні експериментальних класів, порівняно з учнями контрольних класів: 1) найчастіше самостійно обирають серед запропонованих завдань такі, що потребують нестандартного підходу; 2) із великим задоволенням беруть участь в олімпіадах, конкурсах з математики; 3) виявляють ініціативу, знаходячи самостійно завдання для виконання; 4) більше працюють із додатковими науково- популярними джерелами (у тому числі - сайтами). .
Концептуальні засади формування і розвитку творчого мислення школярів в ході навчання математики
(2013) Чашечникова Ольга Серафимівна; Chashechnikova Olha Serafymivna
Розглянуто теоретико-методичну проблему формування і розвитку творчого мислення учнів в умовах диференційованого навчання математики. Описано створену концептуальну модель формування та розвитку творчого мислення учнів в умовах диференційованого навчання математики, яка включає взаємопов’язані методичну систему навчання математики, спрямовану на формування якісної інтелектуальної бази школярів з предмета, та систему створення творчого середовища у процесі навчання математики. Розглянуто питання необхідності усвідомлення вчителем математики мети і відповідних завдань, прийняття їх, організація навчального процесу з орієнтацією на розумовий розвиток школярів, на формування та розвиток їх творчого мислення.
Математична грамотність як одна зі складових інтелектуальної компетентності учнів
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2009) Чашечникова Ольга Серафимівна; Chashechnikova Olha Serafymivna; Москаленко І. М.; Moskalenko I. M.; Калюсенко Л. О.; Kaliusenko L. O.
У статті розглянуто поняття «математична культура», «математична грамотність», «математичні здібності». Запропоновано шляхи інтенсифікації процесу навчання математики через використання нових інформаційних технологій; подано деякі рекомендації щодо формування математичної грамотності учнів у процесі підготовки до виконання завдань ЗНО з математики.
Методичні особливості навчання геометричних перетворень учнів з різними стилями мислення
(2023) Чашечникова Ольга Серафимівна; Chashechnikova Olha Serafymivna
На основі врахування психологічних досліджень можна виявити закономірності засвоєння різними групами учнів конкретних тем шкільного курсу математики, зокрема геометричних перетворень. Саме врахування цих особливостей надає можливість розробити відповідну ефективну систему методів, прийомів, засобів навчання. Але проведений моніторинг свідчить: результати психолого-педагогічних досліджень щодо специфіки навчання учнів на практиці майже не використовуються. Вивчення геометрії є потужнім засобом формування та розвитку творчих здібностей учнів. Шкільна математична освіта традиційно більш спрямована на розвиток логічного мислення (і це посилилось після впровадження зовнішнього незалежного оцінювання), тому переважно стимулюються лівопівкульні можливості учнів. Використання засобів візуалізації полегшує сприймання школярами просторових об’єктів, але правопівкульні можливості учнів задіяні мало, і це не сприяє розвитку просторової уяви, просторового мислення. Геометричні перетворення – важливий розділ курсу геометрії, на вивчення якого через низку об’єктивних причин звертають необґрунтовано мало уваги. Ідея геометричних перетворень є однією з основних у математиці та у різних галузях її застосування. Вона тісно пов’язана з поняттям «функція» (кожній точці однієї фігури ставиться у відповідність за певним законом одна і тільки одна точка іншої фігури). Одне із завдань вивчення рухів у курсі геометрії – формування в учнів поняття про рівність геометричних фігур (раніше використовувався термін «конгруентність»), вироблення навичок виконувати побудови за допомогою циркуля та лінійки. Обмеження лише побудовами за допомогою відповідних програмних засобів обмежує розвиток самостійного геометричного мислення учнів. Дотримання паритету надає можливість збалансувати спрямованість роботи як з «лівопівкульними», так і з «правопількульними» учнями.
Міжнародне порівняльне дослідження підготовки вчителів математики. Перші результати та висновки
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2012) Чашечникова Ольга Серафимівна; Chashechnikova Olha Serafymivna
У статті розглянуто шляхи вдосконалення підготовки майбутнього вчителя математики на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних вимог та підходів.
Навчання елементарної математики як один із шляхів розвитку творчого мислення студентів
(ФОП Цьома С. П., 2017) Чашечникова Ольга Серафимівна; Chashechnikova Olha Serafymivna; Колесник Євгенія Анатоліївна; Kolesnyk Yevheniia Anatoliivna
У статті розглянуто проблему розвитку творчого мислення студентів педагогічних університетів у процесі навчання елементарної математики. Адаптована і доповнена система рис творчого мислення, які доцільно розвивати в процесі навчання елементарної математики з орієнтацією на майбутню професійну діяльність вчителя математики (нестандартність, дивергентність, евристичність, ефективність мислення, творча активність доповнені комунікативним компонентом творчого мислення, який полягає не лише в умінні пояснити теоретичний матеріал, зорієнтувати учнів у процесі розв’язування творчої задачі, але і у володінні здатністю передавати власний емоційний стан зацікавленості творчим завдання іншим учасникам освітнього процесу). Описано елементи методичної системи навчання елементарної математики студентів педагогічних університетів, спрямованої на вирішення взаємопов’язаних проблем: розвиток творчого мислення майбутніх вчителів математики та формування готовності до розвитку творчого мислення школярів у подальшій професійній діяльності. Адаптовані в контексті дослідження блоки створення творчого середовища.
Навчання елементарної математики як один із шляхів розвитку творчого мислення студентів
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016) Чашечникова Ольга Серафимівна; Chashechnikova Olha Serafymivna; Колесник Євгенія Анатоліївна; Kolesnyk Yevheniia Anatoliivna
У статті розглянуто проблему розвитку творчого мислення студентів педагогічних університетів у процесі навчання елементарної математики. Адаптована і доповнена система рис творчого мислення, які доцільно розвивати в процесі навчання елементарної математики з орієнтацією на майбутню професійну діяльність вчителя математики (нестандартність, дивергентність, евристичність, ефективність мислення, творча активність доповнені комунікативним компонентом творчого мислення, який полягає не лише в умінні пояснити теоретичний матеріал, зорієнтувати учнів у процесі розв ’язування творчої задачі, але і у володінні здатністю передавати власний емоційний стан зацікавленості творчим завдання іншим учасникам освітнього процесу). Описано елементи методичної системи навчання елементарної математики студентів педагогічних університетів, спрямованої на вирішення взаємопов ’язаних проблем: розвиток творчого мислення майбутніх вчителів математики та формування готовності до розвитку творчого мислення школярів у подальшій професійній діяльності. Адаптовані в контексті дослідження блоки створення творчого середовища.
Навчання учнів розв’язувати завдання з параметрами як засіб розвитку прогностичного мислення. Тригонометричні рівняння з параметрами
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Чашечникова Ольга Серафимівна; Chashechnikova Olha Serafymivna; Бардакова О. Г.; Bardakova O. H.; Чухрай З. Б.; Chukhrai Z. B.
У статті розглянуто проблему розвитку прогностичного мислення. На основі досліджень, в яких ідеалізоване проектування розглядається як найкращий підхід для подолання кризи шляхом здійснення радикальних змін, зроблено висновок про необхідність розвитку прогностичного мислення в процесі навчання всіх учнів / студентів. Розглядається сутність ідеалізованого проектування в контексті навчання математики. Як шлях розвитку прогностичного мислення розглядається навчання учнів / студентів розв’язувати завдання з параметрами. Пропонується для учнів та студентів коледжів доповнювати розв’язування завдань з параметрами завданнями на розвиток прогностичного мислення. Майбутнім вчителям математики також пропонується створити до конкретних завдань з параметрами завдання на розвиток прогностичного мислення. Пропонуються результати проведеного експерименту. В експерименті брали участь учні старших класів, студенти коледжів, студенти педагогічного університету. Динаміку розвитку прогностичного мислення оцінювали за спостереженнями за процесом виконання завдань; за оперативністю виконання письмових робіт відповідного характеру та обраними шляхами розв’язування; використовуючи діагностику Л. А. Регуш. Проведений експеримент свідчить про позитивну динаміку у розвитку прогностичного мислення як учнів, так і студентів. Зовнішньо найкраще проявилося підвищення рівня розвитку прогностичного мислення в учнів та майбутніх вчителів математики. У ході виконання відповідних контрольних завдань найбільше зростання – у майбутніх вчителів математики, а за методикою Л. А. Регуш, де рівень саме знань та вмінь з теми не так істотно впливає на результати, – у студентів коледжу. З’ясовано: специфіка розв’язування тригонометричних рівнянь визначає більш помітні позитивні зміни у рівні розвитку прогностичного мислення учнів / студентів порівняно з експериментальним навчанням, пов’язаним, наприклад, з розв’язуванням показникових рівнянь. Вказано: подальшого дослідження потребує питання створення більш точних маркерів для визначення рівня розвитку прогностичного мислення учнів / студентів саме у процесі навчання математики.
Нові формати проведення конкурсів з математики та фізики як один із шляхів подолання освітніх втрат
(2024) Чашечникова Ольга Серафимівна; Chashechnikova Olha Serafymivna; А. А.Ольшанська; A. A. Olshanska
Враховуючі аналітичні звіти щодо навчальних втрат сучасних учнів вітчизняних шкіл, на основі аналізу форматів проведення олімпіад та конкурсів з математики та фізики, результати опитування, яке продемонструвало, що традиційний формат проведення традиційних олімпіад та конкурсів для більшості школярів не є цікавим. створено авторську модель конкурсу (особливості - тематичність, командність; міжпредметна інтеграція; залучення інструментів STEM-освіти; проєктна діяльність учасників). Системність підготовки учасників підсилюється тим, що на початку сезону підготовки члени команд мають можливість відвідати курс лекцій від фахівців задля створення підгрунтя для рівних стартових умов. Участь у конкурсі мотивує учнів до вивчення предмету, до самостійної навчальної діяльності, формується пізнавальна активність як умова ефективного подолання саме освітніх втрат. У школярів формується вміння аналізувати, критично мислити, розвивається нестандартне мислення. Участь у конкурсі сприяє соціалізації (розвиваваються навички спілкування та співпраці у команді). Відбуваються позитивні зрушення щодо подолання навчальних втрат з фізики та математики (спрямованість на вдосконалення та поглиблення знань, використання теоретичних знання на практиці). Через встановлення міжпредметних зв’язків стає більш ефективним процес створення у свідомості учасників конкурсу цілісної картини світу, формування теоретичного мислення. Покращилися й результати у навчанні математики: учні краще усвідомили необхідність використання математичного інструментарію у процесі вивчення фізики.
Об’єктно-орієнтоване програмування на мові С#. Поглиблений рівень
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Базурін Віталій Миколайович; Bazurin Vitalii Mykolaiovych; Чашечникова Ольга Серафимівна; Chashechnikova Olha Serafymivna
У посібнику розкрито додаткові питання об’єктно-орієнтованого програмування, які застосовуються у процесі розробки програм на мові С#: переведення чисел з однієї системи числення в іншу, статичні класи, успадкування класів, створення і перевантаження методів. Для студентів вищих педагогічних навчальних закладів.
Один із аспектів формування готовності майбутнього вчителя математики до створення творчого середовища
(2014) Чашечникова Ольга Серафимівна; Chashechnikova Olha Serafymivna; Колесник Євгенія Анатоліївна; Kolesnyk Yevheniia Anatoliivna
У статті розглянуто один із аспектів підготовки майбутнього вчителя математики у процесі вивчення елементарної математики до реалізації концептуальної моделі системи формування та розвитку творчого мислення учнів, до створення творчого середовища в умовах диференційованого навчання математики – формування спроможності студентів готувати школярів до участі в математичних олімпіадах. Надаються деякі результати проведеного в ході діагностувального експерименту анкетування студентів щодо їхньої потенційної готовності до роботи з обдарованими учнями. Розглядаються особливості реалізації змістового, мотиваційно-стимулювального, особистісного, організаційного, операційно-діяльнісного блоків створення творчого середовища в контексті дослідження. Акцентовано увагу на змістовому блоці, представлено приклади деяких завдань олімпіадного характеру, які доцільно пропонувати студентам на заняттях з елементарної математики.
Ознайомлення учнів основної школи з елементами математичного моделювання (на прикладі змістової лінії «Рівняння, нерівності та їх системи»)
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017) Чашечникова Ольга Серафимівна; Chashechnikova Olha Serafymivna; Нейчева І. С.; Neicheva I. S.
У статті пропонуються перші результати дослідження магістранткою проблеми ознайомлення учнів основної школи з елементами математичного моделювання. Пропонуються підходи до введення поняття «математичне моделювання» в основній школі, які ілюструються конкретними прикладами (змістова лінія «Рівняння, нерівності та їх системи»), серед яких: починати ознайомлювати з поняттям математичного моделювання ще у 5-6 класах, демонструючи приклади найпростіших математичних моделей; в ході вивчення курсу алгебри у 7-9 класах - систематично акцентувати увагу учнів на тому, що рівняння, нерівності та їх системи є математичними моделями; виділяти етапи математичного моделювання в ході розв’язування завдань.
Олімпіадні завдання на заняттях з елементарної математики як один із шляхів розвитку творчого мислення студентів
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2015) Чашечникова Ольга Серафимівна; Chashechnikova Olha Serafymivna; Колесник Євгенія Анатоліївна; Kolesnyk Yevheniia Anatoliivna; Бардакова О. Г.; Bardakova O. H.; Глазько Л. Ю.; Hlazko L. Yu.; Свєтлова Т. В.; Svietlova T. V.
У статті пропонується один із шляхів розвитку творчого мислення майбутніх вчителів математики в ході вивчення елементарної математики: розв’язування олімпіадних завдань, пов’язаних з темою кожного конкретного заняття . Увагу приділено темам «Розв’язування рівнянь, що містять цілу та дробову частини», «Коло, вписане у трикутник, та коло, описане навколо трикутника». Наведені приклади задач, що пропонуються на олімпіадах з математики для школярів, та завдань, виконання яких «готує» студентів до їх розв’язування (можуть бути запропоновані на заняттях з елементарної математики).

Перегляд за Автор "Chashechnikova Olha Serafymivna"

Результатів на сторінці

Налаштування сортування