Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (eSSPUIR)!
eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка
ISSN 2522-1531
eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СумДПУ імеіні А. С. Макаренка, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.
Кількість документів: 13938. Останнє оновлення: 24.04.2024.
Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Типові способи перекладу назв сучасних англомовних книг
(Гельветика, 2023) Проніна Ганна Михайлівна; Pronina Hanna Mykhailivna; Абрамова Олена Вікторівна; Abramova Olena Viktorivna
У статті розглянуто типові перекладацькі трансформації та прийоми, що використовуються для передачі назв книг сучасної англомовної белетристики українською мовою. За результатами дослідження встановлено, що назви книг належать до категорії онімів (власних імен) за структурними особливостями (вираження назви окремою лексемою, простою номінатив-ною фразою, словосполученням чи різнотипними реченнями) і функціональними ознаками (номінація та ідентифікація певного твору художньої літератури з метою відрізнити його від будь-якого іншого зразка аналогічного літературного жанру). Під час дослідження застосовано міждисциплінарний підхід до комплексного розгляду проблеми перекладу назв книг на межі філо-логічної та перекладацької наук, оскільки спосіб перекладу онімів часто обумовлений лексико-граматичними, семантичними та прагматичними особливостями вихідної мовної одиниці, що ставить перед перекладачем складне завдання реалізувати в перекладі назви книги не лише номінативну, а й інформативну, культурну, емотивну, експресивну функції, передати прагма-тичне навантаження (у межах реалізації маркетингової стратегії). Виявлено, що залежно від плану вираження оригінальної назви книги перекладачі вдаються до дослівного перекладу або калькування, антонімічного перекладу, підбирають словникові відповідники (за наявності полісемії), застосовують прийом опущення для уникнення надлишковості тощо. Встановлено, що фонові знання про зміст і сюжет твору впливають на вибір перекладачем тих чи інших граматичних конструкцій або грама-тичних категорій, наприклад категорії роду іменника (вона не властива англійській мові, адже була втрачена в певний період її історичного розвитку), що зумовлено насамперед різноструктурною природою слов’янських і германських мов.
Особливості та способи передачі під час перекладу фразеологізмів англійської мови українською (на матеріалі роману А. Майклідіса)
(Гельветика, 2023) Раєвська Ірина Валеріївна; Raievska Iryna Valeriivna; Коваленко Ольга Володимирівна; Kovalenko Olha Volodymyrivna
Фразеологічні одиниці вважаються найвиразнішою частиною словникового запасу мови, адже вони відображають істо-рію, мудрість, досвід, мораль та гумор народу. Завдяки своїй образності фразеологічні одиниці передають усі найтонші від-тінки, національний колорит і збагачують мовлення. Завдяки особливостям фразеологізмів художній текст наповнюється метафоричністю та образністю. Ці одиниці є неймовірно важливим та актуальним матеріалом для дослідження серед мовознавців та перекладознавців. Фразеологізми вживаються постійно та існує їх безліч. Їх основним призначенням є функ-ціонування як виду міжкультурної комунікації. Сам факт наявності в мові, окрім простих слів, цілих словесних комплексів, які тотожні слову, складність пошуку еквівалента під час перекладу та особливості передачі під час перекладу служать для нас приводом до того, щоб досліджувати саме це явище. Проблема класифікації фразеологізмів часто постає перед мовознавцями і сьогодні. У мовознавстві наявні семантичні, ідеографічні, тематичні, експресивно-стилістичні, структурні, морфологічні класифікації фразеологізмів. Проблема перекладу фразеологізмів така ж актуальна, як і проблема їх класифікації, тому різні вчені пропонують свої способи їх перекладу.Адже часто передати фразеологічні одиниці слово в слово неможливо, тому що вони являють собою єдине семантичне ціле. Більшість українських мовознавців виділяють такі основні способи перекладу, як: повний або част-ковий еквівалент, фразеологічний аналог, лексичний переклад, описовий переклад та калькування. До менш поширених вони відносять антонімічний переклад, контекстуальні заміни та інші граматичні трансформації. Всі способи можна розділити на фразеологічні та нефразеологічні. Звісно, вчені надають перевагу першому типу для збереження образності, колориту та значення оригінального виразу. А буквалізм викликає нерозуміння у читача та псує сприйняття фразеологічної одиниці. Саме тому без знання фразеології неможливо оцінити яскравість і виразність мови, зрозуміти гру слів, жарт або навіть сенс усього висловлювання.Складність у процесі перекладу фразеологізмів полягає в тому, що англійська та українська мови різні за будовою та зв’яз-ком між словами. Також фразеологічні одиниці за своєю структурою – це семантично неподільні словосполучення, зміст та засіб вираження яких значно відрізняється між собою. Безумовно, труднощі під час перекладу сталих виразів виникають через їх національно-культурне підґрунтя.
Порівняння у поетичному мовленні Лесі Українки і Ліни Костенко: лексико-семантичний аспект
(Гельветика, 2023) Рудь Ольга Миколаївна; Rud Olha Mykolaivna; Грицай Єлизавета Олегівна; Hrytsai Yelyzaveta Olehivna
Статтю присвячено вивченню порівняння у поетичному мовленні Лесі Українки і Ліни Костенко в лексико-семантичному аспекті. Розглянуто різні лінгвістичні підходи до тлумачення поняття «порівняння», за якими порівняння визначається як троп, тропеїчна фігура, в якій мовне зображення особи, предмета, явища чи дії передається через найхарактерніші ознаки, що є органічно властивими для інших (Л. Мацько). Визначено логіко-граматичну модель порівняльної конструкції, яка містить чотири складники: суб’єкт (предмет) порів-няння; об’єкт (образ) порівняння; основа (підстава) порівняння; показник порівняльних відношень. З’ясовано, що семантика компонентів порівняння дає змогу вивчити особливості мовомислення і світосприйняття автора, психологію творчості, виявити об’єктивну прагматичну інформацію, що є частиною зображуваного. Семантика предмета порівняння, як правило, пов’язана зі змістом усього твору. Вибір об’єкта порівняння ґрунтується на уявленнях, думках, почут-тях, внаслідок яких одне уявлення, почуття викликає інше. Лексико-семантичні моделі порівняльних конструкцій у поетичному мовленні Лесі Українки і Ліни Костенко визначено в межах тематичних груп об’єкта порівняння: «фауна», «флора», «явище природи» та інші. Виділено такі основні лексико-се-мантичні моделі порівнянь, як: «предметний світ – фауна», «абстрактне поняття – фауна», «фауна – фауна», «людина – флора», «абстрактне поняття – флора», «явище природи – флора», «предметний світ – флора», «предметний світ – явище природи», «абстрактне поняття – явище природи», «явище природи – явище природи», «людина – явище природи» тощо. У тематичній групі із суб’єктом (предметом) порівняння «мисленнєва/мовленнєва діяльність» досить поширеними є лекси-ко-семантичні моделі з об’єктом (образом) порівняння «фауна» та «явища природи».З’ясовано, що образні порівняння Лесі Українки і Ліни Костенко є творчим здобутком майстрів, вони наповнені естетич-ним смислом і наділені потужними експресивно-емоційними потенціями.
Підготовка майбутніх учителів української мови і літератури до навчання учнів у НУШ
(Гельветика, 2023) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Дятленко Тетяна Іванівна; Diatlenko Tetiana Ivanivna; Калинич Олеся Василівна; Kalynych Olesia Vasylivna
У статті окреслено змістове та методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів української мови і літератури до навчання учнів у НУШ. Акцентовано увагу на питаннях якості шкільної мовної освіти в умовах воєнного стану, особливостях реалізації Концепції Нової української школи, основна риса якої – формувати оновлені знання й уміння застосовувати їх у реальних ситуаціях, жит-тєвих та професійних ситуаціях, формувати ставлення на основі цінностей.Зазначено, що створення сучасного освітнього середовища, впровадження в освітній процес НУШ інноваційних технологій та засобів навчання Концепції зумовлює оновлення підходів та осучаснення змісту професійної, методичної підготовки май-бутніх учителів української мови і літератури до навчання учнів у НУШ у закладах вищої освіти.Окреслено оновлені освітні програми підготовки майбутніх учителів української мови і літератури, що має міждисци-плінарну та соціонімічну спрямованість, зорієнтована на сучасні наукові досягнення в галузі філології, педагогіки, методики викладання мови і літератури; враховує специфіку роботи вчителя української мови й літератури, який володіє фундамен-тальними знаннями й відповідними компетентностями в галузі педагогіки, психології, методики середньої освіти; здатний на високому професійному рівні забезпечувати компетентнісне навчання української мови, літератури та вирішувати завдання у професійній сфері, що характеризуються невизначеністю та комплексністю умов.Окреслено оновлену робочу програму мовно-методичної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури на засадах компетентнісного підходу, зокрема предметно-методичну компетентність як здатність: застосовувати поглиблені знання з теорії української мови, української літератури для вирішення професійних завдань, подавати власну інтерпретацію літературних (мовних) явищ; застосовувати когнітивно-дискурсивні вміння у створенні зв’язних монологічних і діалогічних текстів в усній і писемній формах; застосовувати у продукуванні текстів різностильові та різножанрові одиниці з урахуванням комунікативної ситуації та комуніка-тивного завдання; моделювати зміст навчання з української мови і літератури; формувати предметну і ключові компетентності й наскрізні вміння, ціннісні ставлення відповідно до обов’язкових результатів навчання учнів; добирати, використовувати, створювати ефективні методики й технології навчання, виховання і розвитку учнів; застосовувати, вдосконалювати, створювати доцільне дидак-тичне забезпечення освітнього процесу з урахуванням специфіки технологій електронного, мобільного й змішаного навчання. На прикладі занять з курсу методики навчання української мови в закладах загальної середньої освіти продемонстровано вправи, які допоможуть урізноманітнити освітній процес з української мови і зробити його сучасним.
Реалізація категорії інтертекстуальності в юридичних текстах (на матеріалі англійської та української мов)
(2023) Соколова Ірина Валентинівна; Sokolova Iryna Valentynivna
Забезпечення високоякісного перекладу юридичних текстів у сферах міжнародного та порівняльного права є одним з викли-ків сучасного правового суспільства. Це завдання зумовлене розширенням міжнародних стосунків та перспективами вступу України до ЄС. Саме цим визначається актуальність нашого дослідження, яке ставить на меті аналіз функціонування кате-горії інтертекстуальності в текстах оригіналів та текстах перекладів законів та законодавчих актів ЄС і України. Дійшли висновку, що категорія інтертекстуальності є базовою категорією в процесі текстової комунікації у сфері міжнародного і порівняльного права. У цій статті розглядаються засоби реалізації категорії інтертекстуальності на експліцитному рівні юридичних текстів українською та англійською мовами.Пряме цитування інших законів, а також посилання на тексти законів на полях, що здійснювалось задля тлумачення зако-нів середньовіччя, вже не є засобом пояснення, який широко використовується в текстах сучасних законів. Відмова від викори-стання цього засобу слугує забезпеченням компресії тексту.Цитування та посилання на інші тексти в тому обсязі, в якому вони є, стало можливим лише протягом двох останніх деся-тирічь завдяки технічній можливості гіперпосилання. Особливо важливою функцією гіперпосилання є для текстів перекладів юридичних актів та законів, оскільки вони забезпечують тлумачення документів і вносять вагомий внесок в їх розуміння.Одним із поширених засобів реалізації категорії інтертекстуальності в юридичних текстах є внутрішні посилання, тобто посилання на статтю або пункт цього закону, на додаток.Використання гіперпосилань робить весь сучасний процес наукових досліджень інтертекстом, що своєю чергою забезпе-чує можливість розуміння мови порівняльного права. Засоби реалізації категорії інтертекстуальності забезпечують своєрід-ний діалог між текстом оригіналу і текстом перекладу.Текст закону мовою оригіналу, текст перекладу та інтерпретація тексту закону реципієнтом створюють єдиний інтер-текст. Засоби реалізації категорії інтертекстуальності здійснюють, своєю чергою, забезпечення ефективності інтерпрета-ції та розуміння текстів законів.