Ecological Modernization of the European Union Economy in Condition of Political and Financial Limits
Вантажиться...
Дата
2023
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Тhe history of mankind from a material point of view is a change in technological systems, which determined the forms of organization of economic life. History has recorded many phase crises associated with the transition from one technological mode to another. The key objectives of the EU environmental policy are: combating climate change, ensuring biodiversity, limiting the negative impact of production on human health and quality of life, rational use of natural resources, waste recycling. Environmental policy is a joint competence of the Member States and the EU bodies. The goals of the EU’s common agricultural policy are: increasing agricultural productivity, ensuring social protection of farmers, stabilizing agricultural markets, food security, maintaining reasonable consumer prices for agricultural goods, and providing export subsidies. EU countries’ strategies for the energy sector are different. France remains a supporter of nuclear energy. Germany is closing down nuclear power plants, necessitating an increase in energy production from thermal power plants and alternative energy sources. Achieving new environmental standards in industry raises questions of socio-political stability, as there is a risk of job losses in the old industrial sectors and the slow creation of new jobs. Such disparities can negatively affect the political support of "green" environmental political parties, especially in the countries of "old" Europe. The political positions of the "greens" in the countries of the "new" Europe are less influential. This fact complicates the formation of a joint environmental group of influence in the EU in order to exert political pressure to implement environmental modernization of the economy. That is, the success of the ecological modernization of the EU economy systematically depends on the internal capacity of elites and European societies to implement this course and on the favorable balance of power in a globalized world.
У статті зазначається, що історія людства з матеріальної точки зору є зміною технологічних укладів, які визначали форми організації економічного життя. Історія зафіксувала чимало фазових криз, пов’язаних із переходами від одного технологічного укладу до іншого. Ключовими завданнями екологічної політики ЄС визначено: боротьбу зі змінами клімату, забезпечення біологічної різноманітності, обмеження негативного впливу виробництва на здоров’я людей та якість життя, раціональне використання природних ресурсів, переробка відходів. Екологічна політика перебуває у сфері спільної компетенції держав-членів та органів ЄС. Цілями спільної аграрної політики ЄС є: підвищення продуктивності сільського господарства, забезпечення соціального захисту аграріїв, стабілізація ринків аграрної продукції, продовольча безпека, підтримка розумних споживацьких цін на сільськогосподарські товари, надання експортних субсидій. Різними є стратегії країн ЄС щодо енергетичного сектору. Франція залишається прихильницею атомної енергетики. Німеччина закриває атомні станції, що обумовлює потребу збільшення виробництва енергії на теплових станціях та із альтернативних джерел електроенергії. Досягнення нових екологічних стандартів у промисловості ставить питання соціально-політичної стабільності, адже існує ризик скорочення кількості робочих місць у старих промислових секторах та повільне створення нових. Такі диспропорції можуть негативно позначитись на політичній підтримці «зелених» екологічних політичних партій насамперед у країнах «старої» Європи. Політичні позиції «зелених» у країнах «нової» Європи є менш впливовими. Цей факт ускладнює формування спільної екологічної групи впливу у ЄС з метою політичного тиску з метою реалізації екологічної модернізації економіки. Тобто успішність екологічної модернізації економіки Євросоюзу системно залежить від внутрішньої спроможності еліт і європейських суспільстві реалізувати цей курс та від сприятливої розстановки сил у глобалізованому світі.
У статті зазначається, що історія людства з матеріальної точки зору є зміною технологічних укладів, які визначали форми організації економічного життя. Історія зафіксувала чимало фазових криз, пов’язаних із переходами від одного технологічного укладу до іншого. Ключовими завданнями екологічної політики ЄС визначено: боротьбу зі змінами клімату, забезпечення біологічної різноманітності, обмеження негативного впливу виробництва на здоров’я людей та якість життя, раціональне використання природних ресурсів, переробка відходів. Екологічна політика перебуває у сфері спільної компетенції держав-членів та органів ЄС. Цілями спільної аграрної політики ЄС є: підвищення продуктивності сільського господарства, забезпечення соціального захисту аграріїв, стабілізація ринків аграрної продукції, продовольча безпека, підтримка розумних споживацьких цін на сільськогосподарські товари, надання експортних субсидій. Різними є стратегії країн ЄС щодо енергетичного сектору. Франція залишається прихильницею атомної енергетики. Німеччина закриває атомні станції, що обумовлює потребу збільшення виробництва енергії на теплових станціях та із альтернативних джерел електроенергії. Досягнення нових екологічних стандартів у промисловості ставить питання соціально-політичної стабільності, адже існує ризик скорочення кількості робочих місць у старих промислових секторах та повільне створення нових. Такі диспропорції можуть негативно позначитись на політичній підтримці «зелених» екологічних політичних партій насамперед у країнах «старої» Європи. Політичні позиції «зелених» у країнах «нової» Європи є менш впливовими. Цей факт ускладнює формування спільної екологічної групи впливу у ЄС з метою політичного тиску з метою реалізації екологічної модернізації економіки. Тобто успішність екологічної модернізації економіки Євросоюзу системно залежить від внутрішньої спроможності еліт і європейських суспільстві реалізувати цей курс та від сприятливої розстановки сил у глобалізованому світі.
Опис
Ключові слова
European integration, the European Union, environmental policy, phase transition crisis, Green Party, європейська інтеграція, Європейський Союз, екологічна політика, криза фазового переходу, партія зелених
Бібліографічний опис
Horobets І. Ecological Modernization of the European Union Economy in Condition of Political and Financial Limits [Теxt] / І. Horobet, А. Martynov // Консенсус : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. – 2023. – № 3. – С. 18–27. – DOI: 10.31110/consensus/2023-03/018-027