Key Aspects of the Administrative and Managerial Structure of the GCC Galician Metropolis in the Interwar Period
Вантажиться...
Дата
2024
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
The goal of the study is to analyze the structural organization of the Greek Catholic Church, to determine the position and functional characteristics of its staff in the interwar period in Eastern Galicia.The methodology of the study is based on the principles of historicism, scientificity, objectivity, and systematicity. General scientific (analysis, synthesis, generalization) and specialhistorical (historical-genetic, historical-systemic) methods were used.Scientific novelty. The scientific novelty lies in a comprehensive analysis of the stated topic and the introduction of archival materials into scientific circulation, which makes it possible to clarify the main functions of the structural units of the administrative and managerial apparatus of the Galician Metropolis of the GCC in the interwar period.Conclusions. The GCC functioned on most of the territories where ethnic Ukrainians of Eastern Galicia lived in the interwar period, as evidenced by the number of dioceses. In total, in 1925-1928, 128 deaneries operated as part of the Lviv Archdiocese, the dioceses of Przemysl, and Stanisławów. As of the 1930s, there were 2366 parishes, 3039 churches, and 1940 priests within thesethree administrative units, serving 3million believers. The link between the parish priest and the bishopric was the dean, who controlled and regulated the parish’s activities through councils and visits. One parish priest could be responsible for 2-3 of the village, over which he provided pastoral care and cultural and educational work. The large amount of work in the parishes and the care of the parish prompted the top leadership of the Church to develop and establish a system of cooperation. A system of vacations and retreats was in place for the spiritual renewal of the clergy. In general, the functioning of the GCC was effective due to a well-established system of communication at all levels of the church organization.
Мета дослідження полягає в аналізі структурної організації Греко-Католицької Церкви, визначенні становища та функціональних особливостей її кадрового складу в міжвоєнний період на теренах Східної Галичини. Методологія дослідження базується на принципах історизму, науковості, об’єктивності, системності. Використано загальнонаукові (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичні (історико-генетичний, історико-системний) методи.Наукова новизна полягає в комплексному аналізі заявленої теми та введенням до наукового обігу архівних матеріалів, що уможливлює з’ясування основних функцій структурних одиниць адміністративно-управлінського апарату Галицької митрополії ГКЦ у міжвоєнний період.Висновки. На більшості територій, де проживали етнічні українці Східної Галичини в міжвоєнний період функціонувала ГКЦ, про це свідчить кількість єпархій. Загалом у 1925–1928 рр. у складі Львівської архієпархії, Перемишльської та Станіславівської єпархій діяли 128 деканатів. Станом на 1930-ті рр. у межах цих трьох адміністративно-територіальних одиниць функціонували 2366 парафій, 3039 церков, 1940 священників, які обслуговували 3млн. віруючих. Зв`язковою ланкою між парафіяльним священником і єпископатом був декан, який контролював та регулював діяльність парафії через проведення соборчиків та візитації. Одному парафіяльному священнику могли підпорядковуватись 2–3 села, над якими він здійснював душпастирську опіку та культурно-просвітницьку роботу. Великий об`єм роботи на парафіях, догляд за приходством спонукали вище керівництво Церкви розвивати та налагоджувати систему сотрудництва. Для духовного відновлення священнослужителів існувала система відпусток та реколекцій. Загалом функціонування ГКЦ було ефективним завдяки якісно налаштованій системі комунікації на всіх рівнях церковної організації.
Мета дослідження полягає в аналізі структурної організації Греко-Католицької Церкви, визначенні становища та функціональних особливостей її кадрового складу в міжвоєнний період на теренах Східної Галичини. Методологія дослідження базується на принципах історизму, науковості, об’єктивності, системності. Використано загальнонаукові (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичні (історико-генетичний, історико-системний) методи.Наукова новизна полягає в комплексному аналізі заявленої теми та введенням до наукового обігу архівних матеріалів, що уможливлює з’ясування основних функцій структурних одиниць адміністративно-управлінського апарату Галицької митрополії ГКЦ у міжвоєнний період.Висновки. На більшості територій, де проживали етнічні українці Східної Галичини в міжвоєнний період функціонувала ГКЦ, про це свідчить кількість єпархій. Загалом у 1925–1928 рр. у складі Львівської архієпархії, Перемишльської та Станіславівської єпархій діяли 128 деканатів. Станом на 1930-ті рр. у межах цих трьох адміністративно-територіальних одиниць функціонували 2366 парафій, 3039 церков, 1940 священників, які обслуговували 3млн. віруючих. Зв`язковою ланкою між парафіяльним священником і єпископатом був декан, який контролював та регулював діяльність парафії через проведення соборчиків та візитації. Одному парафіяльному священнику могли підпорядковуватись 2–3 села, над якими він здійснював душпастирську опіку та культурно-просвітницьку роботу. Великий об`єм роботи на парафіях, догляд за приходством спонукали вище керівництво Церкви розвивати та налагоджувати систему сотрудництва. Для духовного відновлення священнослужителів існувала система відпусток та реколекцій. Загалом функціонування ГКЦ було ефективним завдяки якісно налаштованій системі комунікації на всіх рівнях церковної організації.
Опис
Ключові слова
Church, structure, GCC, priest, bishop, dean, pastor, employee, retreats, Церква, структура, ГКЦ, священник, єпископ, декан, парох, сотрудник, реколекції
Бібліографічний опис
Hrabets Y. Key Aspects of the Administrative and Managerial Structure of the GCC Galician Metropolis in the Interwar Period [Теxt] / Y. Hrabets // Консенсус : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. – 2024. – № 2. – С. 64–73. – DOI: 10.31110/consensus/2024-02/064-073