Study of the Kuzemin Fortification of the Bilsk Settlement Using LIDAR
Вантажиться...
Дата
2024
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
The article is devoted to the history of research and interpretation of the Kuzemynske fortification of the Bilsk settlement. This part of the fortifications is located in the northeastern part of the settlement and is the most affected by economic activity. The development of the settlement and uncontrolled clay extraction near the ramparts distorted the surrounding landscape so much that it is sometimes difficult to determine whether the researcher is looking at the remains of quarry dumps or an archaeological site.Kuzemynske fortification has a long history of research and its existence was not questioned for almost a hundred years, until Poltava archaeologist P.Havrysh, a native of Bilsk village, drew attention to it. He expressed doubts about its existence and published his findings in a professional journal. This gave rise to a discussion about the existence of the Kuzemyn fortification, which continues to this day. One of the problems that complicated the resolution of this scientific discussion was the lack of a clear and understandable topographical plan of the northern part of the Bilsk settlement. This was facilitated by the peculiarity of the site’s location on the territory of two regions. The territory of the Poltava region was regularly surveyed by specialists of numerous archaeological expeditions from Kyiv, Kharkiv, and Poltava, while the part of the territory of the Sumy region remained unexplored for a long time.In order to solve the problem of the presence of this defensive structure, in 2007 the staff of the Bilsk Conservation Area conducted explorations in the north-eastern, Sumy, part of the Bilsk settlement. As a result, they discovered a fragment of a rampart and a ditch, the direction of whichgenerally coincided with the drawings made by previous researchers, but there were no archaeological finds that would allow for reliable dating of these defences. In 2014, a joint expedition of the Institute of Archeology of the National Academy of Sciences of Ukraine (headed by D.Hrechko) and the Bilsk Reserve, with the participation of students from Sumy Pedagogical University, carried out a full section of the rampart and ditch. However, this result again did not satisfy P.Havrysh, who criticised the research methodology and interpretation of the results. To finally solve the problem, the essence of which lies in the subjective perception of a topographically complex area, it is necessary to use methods and equipment that will allow solving a set of tasks: to fix the passage of the line of the Kuzemin fortification in relation to the Great Wall of the Bilsk settlement, as well as its connection with the surrounding relief. These issues can be solved by using LIDAR surveying.
Стаття присвячена історії дослідження та інтерпретації Куземинського укріплення Більського городища. Ця частина укріплень розташована у північно-східній частині городища і найбільш постраждала від господарської діяльності. Розвиток населеного пункту та безконтрольний видобуток глини поблизу валів так спотворив навколишній ландшафт, що інколи важко визначити, що бачить перед собою дослідник – рештки відвалів кар’єру чи все ж таки археологічний об’єкт.Куземинське укріплення має довгу історію дослідження і його існування майже сто років не піддавалося сумніву, аж поки на нього не звернув увагу полтавський археолог, уродженець села Більськ П.Гавриш. Він висловив сумніви у його існуванні і виступив з цими висновками на сторінках фахового видання. Це дало поштовх для початку дискусії щодо існування Куземинського укріплення, яке триває і до сьогодні. Однією з проблем, яка ускладнювала вирішення цієї наукової дискусії, була відсутність чіткого та зрозумілого топографічного плану північної частини Більського городища. Цьому сприяла особливість розташування пам’ятки на території двох областей. Територія Полтавської області регулярно обстежувалася фахівцями численних археологічних експедицій з Києва, Харкова, Полтави, а частина, що перебувала на території Сумської залишалася довгий час необстеженою.Для вирішення проблеми наявності цієї оборонної споруди у 2007р. колективом заповідника «Більськ» були здійснені розвідки у північно-східній, сумській, частині Більського городища. В результаті було виявлено фрагмент валу та рову, напрям яких в цілому співпадав з кресленнями, зробленими попередніми дослідниками, але були відсутні археологічні знахідки, які б дозволили надійно датувати ці оборонні споруди. 2014р. спільною експедицією Інституту археології НАН України (керівник Д.Гречко) та заповідника «Більськ» і за участі студентів Сумського педагогічного університету було здійснено повний розріз валу та рову. Проте цей результат знов не задовольнив П.Гавриша, який виступив з нищівною критикою методики досліджень та інтерпретації отриманих результатів. Для остаточного вирішення проблеми, сутність якої полягає в суб’єктивному сприйнятті складної в топографічному відношенні місцевості, необхідно застосувати методи та обладнання, що дозволять вирішити комплекс завдань: зафіксувати проходження лінії Куземинського укріплення відносно Великого валу Більського городища, а також його зв’язок із навколишнім рельєфом. Ці питання можуть бути вирішеними завдяки застосування зйомки за допомогою LIDAR.
Стаття присвячена історії дослідження та інтерпретації Куземинського укріплення Більського городища. Ця частина укріплень розташована у північно-східній частині городища і найбільш постраждала від господарської діяльності. Розвиток населеного пункту та безконтрольний видобуток глини поблизу валів так спотворив навколишній ландшафт, що інколи важко визначити, що бачить перед собою дослідник – рештки відвалів кар’єру чи все ж таки археологічний об’єкт.Куземинське укріплення має довгу історію дослідження і його існування майже сто років не піддавалося сумніву, аж поки на нього не звернув увагу полтавський археолог, уродженець села Більськ П.Гавриш. Він висловив сумніви у його існуванні і виступив з цими висновками на сторінках фахового видання. Це дало поштовх для початку дискусії щодо існування Куземинського укріплення, яке триває і до сьогодні. Однією з проблем, яка ускладнювала вирішення цієї наукової дискусії, була відсутність чіткого та зрозумілого топографічного плану північної частини Більського городища. Цьому сприяла особливість розташування пам’ятки на території двох областей. Територія Полтавської області регулярно обстежувалася фахівцями численних археологічних експедицій з Києва, Харкова, Полтави, а частина, що перебувала на території Сумської залишалася довгий час необстеженою.Для вирішення проблеми наявності цієї оборонної споруди у 2007р. колективом заповідника «Більськ» були здійснені розвідки у північно-східній, сумській, частині Більського городища. В результаті було виявлено фрагмент валу та рову, напрям яких в цілому співпадав з кресленнями, зробленими попередніми дослідниками, але були відсутні археологічні знахідки, які б дозволили надійно датувати ці оборонні споруди. 2014р. спільною експедицією Інституту археології НАН України (керівник Д.Гречко) та заповідника «Більськ» і за участі студентів Сумського педагогічного університету було здійснено повний розріз валу та рову. Проте цей результат знов не задовольнив П.Гавриша, який виступив з нищівною критикою методики досліджень та інтерпретації отриманих результатів. Для остаточного вирішення проблеми, сутність якої полягає в суб’єктивному сприйнятті складної в топографічному відношенні місцевості, необхідно застосувати методи та обладнання, що дозволять вирішити комплекс завдань: зафіксувати проходження лінії Куземинського укріплення відносно Великого валу Більського городища, а також його зв’язок із навколишнім рельєфом. Ці питання можуть бути вирішеними завдяки застосування зйомки за допомогою LIDAR.
Опис
Ключові слова
Kuzemynske fortification, Bilsk settlement, Scythian period, LIDAR survey, non-invasive research methods in archaeology, Куземинське укріплення, Більське городище, скіфський час, LIDAR-зйомка, неінвазійні методи дослідження в археології
Бібліографічний опис
Korotia O. Study of the Kuzemin Fortification of the Bilsk Settlement Using Lidar [Теxt] / O. Korotia // Консенсус : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. – 2024. – № 3. – С. 07–17. – DOI:10.31110/consensus/2024-03/007-017