Political Practices and Experiments of Ethnic Separation of Ukrainians of the Carpathian Region in the 1930s
Вантажиться...
Дата
2024
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
The goal of the work is to analyze political practices and experiments of ethnic separation of Ukrainians of the Carpathian region in the 1930s in the Second Polish-Lithuanian Commonwealth. The methodology is based on the use of general scientific and special historical methods. Based on the principles of historicism, objectivity, critical evaluation of sources, methods of analysis and synthesis, ethnological methods are widely used in the research: comparative-historical, analytical-typological.Scientific novelty. On the basis of domestic and foreign archival sources and scientific literature, an attempt was made to substantiate the peculiarities of Polish ethnopolitics regarding the separation of Hutsuls, Lemkos, and Boykos as representatives of separate regional nations/ethnic groups from Ukrainians with the aim of their separation, assimilation, and denationalization.Conclusions. In the 1930s, the state ethnopolitics of the Second Polish-Lithuanian Commonwealth was aimed at building the loyalty of representatives of national minorities to Polish statehood, denying and eradicating any manifestations of Ukrainianness. The strengthening of the policy of state separation and assimilation was facilitated by the adoption of laws, the formation of associations, and the promotion of scientific theories of the ethnic separateness of the Ukrainian population of the Carpathian region. The bright identity of the Ukrainian culture of the mountain population of the Carpathians was emphasized by the Poles in order to separate them from the Ukrainian people. The Society of Friends of Hutsul Region, the Society for the Development of Eastern Lands, the Union of the Farm Nobility, and the Apostolic Administration of Lemkiv Region were important tools for the practical implementation of the policy of regionalism. The activism of the Polish authorities regarding the denationalization of the Carpathian Ukrainians mobilized the Ukrainian political leadership to socio-political opposition, the development of its own national position by conducting public and political work on the ground, intensifying the activity of national cultural and educational societies, holding patriotic events and alternative holidays.
Мета роботи проаналізувати політичні практики та експерименти етнічної сепарації українців Карпатського регіону у 1930-хрр. у Другій Речі Посполитій. Методологія ґрунтується на використанні загальнонаукових і спеціальних історичних методів. Спираючись на принципи історизму, об’єктивності, критичної оцінки джерел, методи аналізу та синтезу, в дослідженні широко використані етнологічні методи: порівняльно-історичний, аналітично-типологічний.Наукова новизна. На основі вітчизняних та зарубіжних архівних джерелах та наукової літератури здійснено спробу обґрунтувати особливості польської етнополітики щодо відокремлення гуцулів, лемків, бойків як представників окремих регіональних націй/етнічних груп від українців з метою їх сепарації, асиміляції, денаціоналізації.Висновки. У 1930-хрр. державна етнополітика Другої Речі Посполитої була спрямована на конструювання лояльності представників національних меншин до польської державності, заперечення та викорінення будь-яких проявів українськості. Посиленню політики державної сепарації та асиміляції сприяли прийняття законів, утворення товариств, пропаганда наукових теорій етнічної окремішності українського населення Карпатського регіону. Яскрава самобутність української культури гірського населення Карпат підкреслювалася поляками з метою сепарації від українського народу. Важливими інструментами для практичного втілення політики регіоналізму були Товариство приятелів Гуцульщини, Товариство розвитку східних земель, Союз загродової шляхти, Апостольська Адміністрація Лемківщини. Активізація польської влади щодо денаціоналізації карпатських українців мобілізувала український політичний провід до суспільно-політичної протидії, вироблення власної національної позиції шляхом проведення громадсько-політичної роботи на місцях, інтенсифікація діяльності національних культурно-освітніх товариств, проведення патріотичних заходів та альтернативних свят.
Мета роботи проаналізувати політичні практики та експерименти етнічної сепарації українців Карпатського регіону у 1930-хрр. у Другій Речі Посполитій. Методологія ґрунтується на використанні загальнонаукових і спеціальних історичних методів. Спираючись на принципи історизму, об’єктивності, критичної оцінки джерел, методи аналізу та синтезу, в дослідженні широко використані етнологічні методи: порівняльно-історичний, аналітично-типологічний.Наукова новизна. На основі вітчизняних та зарубіжних архівних джерелах та наукової літератури здійснено спробу обґрунтувати особливості польської етнополітики щодо відокремлення гуцулів, лемків, бойків як представників окремих регіональних націй/етнічних груп від українців з метою їх сепарації, асиміляції, денаціоналізації.Висновки. У 1930-хрр. державна етнополітика Другої Речі Посполитої була спрямована на конструювання лояльності представників національних меншин до польської державності, заперечення та викорінення будь-яких проявів українськості. Посиленню політики державної сепарації та асиміляції сприяли прийняття законів, утворення товариств, пропаганда наукових теорій етнічної окремішності українського населення Карпатського регіону. Яскрава самобутність української культури гірського населення Карпат підкреслювалася поляками з метою сепарації від українського народу. Важливими інструментами для практичного втілення політики регіоналізму були Товариство приятелів Гуцульщини, Товариство розвитку східних земель, Союз загродової шляхти, Апостольська Адміністрація Лемківщини. Активізація польської влади щодо денаціоналізації карпатських українців мобілізувала український політичний провід до суспільно-політичної протидії, вироблення власної національної позиції шляхом проведення громадсько-політичної роботи на місцях, інтенсифікація діяльності національних культурно-освітніх товариств, проведення патріотичних заходів та альтернативних свят.
Опис
Ключові слова
Ukrainians, Second Polish-Lithuanian Commonwealth, national identity, Society of Friends of Hutsul region, ethnopolitics, Carpathian region, Hutsul region, Hutsuls, Boykos, Lemkos, українці, Друга Річ Посполита, національна ідентичність, Товариство приятелів Гуцульщини, етнополітика, Карпатський регіон, Гуцульщина, гуцули, бойки, лемки
Бібліографічний опис
Kostiuchok Р. Political Practices and Experiments of Ethnic Separation of Ukrainians of the Carpathian Region in the 1930s [Теxt] / Р. Kostiuchok // Консенсус : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. – 2024. – № 2. – С. 98–111. – DOI:10.31110/consensus/2024-02/098-111