Формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання
Вантажиться...
Дата
2022
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ імені А. С. Макаренка
Анотація
Дисертацію присвячено проблемі формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. У роботі з’ясовано стан розробки досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній науці й мистецтвознавстві та схарактеризовано поняттєво-термінологічний апарат. Розроблено та теоретично обґрунтовано компонентну структуру формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. Визначено критерії, показники та рівні сформованості мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. Розроблено поетапну методику формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. Експериментально перевірено ефективність запропонованої методики формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. З’ясовано стан дослідженості проблеми у психолого-педагогічній науковій літературі й мистецтвознавстві. Визначено, що дослідження означеного феномена здійснюється на різних галузевих рівнях, а саме: філософському, соціологічному, психологічному, педагогічному, мистецтвознавчому. Схарактеризовано поняттєво-термінологічний апарат дослідження, зокрема, розглянуто сутність основоположних понять «світогляд» та «мистецький світогляд». Застосування методів систематизації та узагальнення дозволило з’ясувати, що світогляд – це індивідуально-особистісне утворення, формування якого відбувається на основі системи знань, інтересів, смаків, уподобань, пріоритетів і характеризується стійкою потребою особистості у практичній діяльності, зокрема, в самоосвіті. Відповідно, мистецький світогляд є показником культури особистості, мірою різнобічної творчої активності. Під ним розуміють систему мистецьких знань (мистецьку обізнаність), інтересів, потреб, що формуються на основі мистецького досвіду та спрямовані на продуктивно-творчу діяльність. Формування світогляду – це складний процес, що визначається духовним світом людини, її мистецьким досвідом, музичнопсихологічними особливостями, музичними здібностями та творчим потенціалом. Розроблено й теоретично обґрунтовано компонентну структуру формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. Згідно з результатами проведеного дослідження визначена структура є системним поєднанням таких компонентів, як: мотиваційно-спонукальний, який характеризується наявністю стійкої зацікавленості підлітків співацькою діяльністю; аналітично-оцінювальний, який визначається спроможністю учнів до вивчення й оцінювання явищ вокально-хорового мистецтва; результативноінтерпретаційний, що показує можливість підлітків виявляти себе у продуктивній співацькій діяльності. Формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання враховувало реалізацію таких функцій, як: активізаційно-ціннісної, яка забезпечує можливість зацікавленості підлітків мистецтвом, залучення до усвідомлення змісту мистецьких творів із метою співвіднесення задумів автора з власними переживаннями; пізнавально-діяльнісної, що дає можливість створювати в підлітків установку на детальне усвідомлення особливостей музичного твору, а вже потім – спонукати до самовираження під час його вокально-хорової інтерпретації; комунікативно-гедоністичної, яка передбачає акцентування ролі естетичної насолоди під час прийняття та створення музичних образів. Виокремлено критерії, показники та рівні сформованості мистецького світогляду підлітків. Критерієм мотиваційно-спонукального компоненту є міра зацікавленості музичним мистецтвом, зокрема, співацькою (вокально-хоровою) діяльністю (показники: зацікавленість підлітків сприйняттям улюблених творів; активне усвідомлене бажання засвоєння співацького матеріалу; потреба в опануванні різних видів музично-виконавської діяльності та стійка необхідність володіння співацькою діяльністю). Критерієм аналітично-оцінювального компоненту є ступінь здатності до аналітичного опрацювання й оцінювання явищ музичного мистецтва (показники: наявність знань щодо розрізнення виразних засобів і виявлення їх значення у створенні мистецько-образного змісту творів; схильність до свідомого оцінювання художньої цінності музичних (вокально-хорових) творів; прагнення до відшліфовування виконавських умінь згідно з ідеалами про прекрасне та досконале). Критерієм результативно-інтерпретаційного компоненту виступає міра здатності до продуктивно-творчої діяльності (показники: наявність улюблених музичних творів, авторів, виконавців; спроможність до свідомого вибору співацького репертуару; здатність до художнього втілення музичних образів). У результаті проведеного дослідження встановлено рівні сформованості мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання: високий, середній, низький, що різняться ступенем умотивованості підлітків до співацького навчання, наявністю вокально-хорових знань і вмінь, а також здатністю адекватно оцінювати музичний твір та здійснювати продуктивнотворчу діяльність. Розроблено поетапну експериментальну методику формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. Означена методика складається з трьох етапів (експонувально-мотиваційний, пізнавально-оцінювальний та продуктивно-творчий) та передбачала впровадження педагогічних умов (забезпечення єдності теоретичної обізнаності підлітків і практичної співацької діяльності; реалізація художньо-діалогічної взаємодії між учасниками освітнього процесу; створення позитивно-довірливої гедоністично спрямованої атмосфери співацьких занять та принципів). Перший етап – експонувально-мотиваційний – спрямований на формування в підлітків зацікавленості явищами музичного мистецтва, усвідомленої потреби в опануванні співацького матеріалу й оволодіння практичними діями з метою розвитку мистецького світогляду. Другий етап – пізнавально-оцінювальний – передбачає реалізацію єдності знаннєвого досвіду з необхідністю оволодіння учнями співацькими навичками. Третій – продуктивно-творчий – етап зорієнтовано на розвиток практичних вокально-хорових навичок із метою формування мистецького світогляду підлітків. Експериментально перевірено ефективність методики формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання, що підтверджується відмінністю в показниках діагностувальних зрізів експериментальних і контрольних груп на прикінцевому етапі дослідження. Результати формувального експерименту виявили позитивні зрушення у сформованості мистецького світогляду підлітків. Застосовані статистичні методи якісної та кількісної обробки отриманої інформації дали можливість зробити такі узагальнення: у мотиваційно-спрямовуючій сфері зафіксовано позитивні зрушення, динаміка змін в учнів підліткового віку експериментальної групи перевершує динаміку змін у контрольній групі; зафіксовані на завершальній стадії експерименту рівні сформованості мистецького світогляду учнів експериментальної групи за всіма критеріями є вищими, ніж аналогічні рівні учнів контрольної групи. Отже, розроблену в процесі дослідження
методику формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького
навчання можна вважати ефективною.
Наукова новизна одержаних висновків дослідження полягає в тому, що
вперше:
- визначено сутність, зміст, структуру, функції мистецького світогляду, а
також критерії, показники та рівні його сформованості як індивідуальноособистісного утворення, що визначає готовність учня до самоосвіти,
підвищення його власного загальноосвітнього рівня й передбачає не тільки
накопичення інформації, але й уміння узагальнювати широкий аспект явищ задля формування власного погляду на оточуючу дійсність;- розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено методику формування мистецького світогляду, що базується на відповідному теоретико-методологічному підґрунті. Уточнено поняття «формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання» як процесу формування на фундаменті певного комплексу мистецьких знань та інтересів системи художньо-ціннісних орієнтирів, що визначають культурну позицію учня в суспільстві. Удосконалено зміст співацького навчання підлітків. Подальшого розвитку набули ідеї щодо сутності та змісту навчання музичного мистецтва з метою розвитку художньо-ціннісних орієнтацій підростаючого покоління, а також методичні засади їх співацького навчання. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що його теоретичні позиції та методичні винайдення можуть бути використані під час підготовки студентів педагогічних університетів до мистецької роботи зі школярами; в оновленні змісту уроків мистецтва та позаурочної роботи; у доцільності використання розроблених критеріїв і показників сформованості мистецького світогляду у практиці оцінювання виконавських досягнень здобувачів освіти; в оновленні робочих програм, написанні навчальних і методичних посібників.
Дисертацію присвячено проблемі формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. У роботі з’ясовано стан розробки досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній науці й мистецтвознавстві та схарактеризовано поняттєво-термінологічний апарат. Розроблено та теоретично обґрунтовано компонентну структуру формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. Визначено критерії, показники та рівні сформованості мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. Розроблено поетапну методику формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. Експериментально перевірено ефективність запропонованої методики формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. З’ясовано стан дослідженості проблеми у психолого-педагогічній науковій літературі й мистецтвознавстві. Визначено, що дослідження означеного феномена здійснюється на різних галузевих рівнях, а саме: філософському, соціологічному, психологічному, педагогічному, мистецтвознавчому. Схарактеризовано поняттєво-термінологічний апарат дослідження, зокрема, розглянуто сутність основоположних понять «світогляд» та «мистецький світогляд». Застосування методів систематизації та узагальнення дозволило з’ясувати, що світогляд – це індивідуально-особистісне утворення, формування якого відбувається на основі системи знань, інтересів, смаків, уподобань, пріоритетів і характеризується стійкою потребою особистості у практичній діяльності, зокрема, в самоосвіті. Відповідно, мистецький світогляд є показником культури особистості, мірою різнобічної творчої активності. Під ним розуміють систему мистецьких знань (мистецьку обізнаність), інтересів, потреб, що формуються на основі мистецького досвіду та спрямовані на продуктивно-творчу діяльність. Формування світогляду – це складний процес, що визначається духовним світом людини, її мистецьким досвідом, музичнопсихологічними особливостями, музичними здібностями та творчим потенціалом. Розроблено й теоретично обґрунтовано компонентну структуру формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. Згідно з результатами проведеного дослідження визначена структура є системним поєднанням таких компонентів, як: мотиваційно-спонукальний, який характеризується наявністю стійкої зацікавленості підлітків співацькою діяльністю; аналітично-оцінювальний, який визначається спроможністю учнів до вивчення й оцінювання явищ вокально-хорового мистецтва; результативноінтерпретаційний, що показує можливість підлітків виявляти себе у продуктивній співацькій діяльності. Формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання враховувало реалізацію таких функцій, як: активізаційно-ціннісної, яка забезпечує можливість зацікавленості підлітків мистецтвом, залучення до усвідомлення змісту мистецьких творів із метою співвіднесення задумів автора з власними переживаннями; пізнавально-діяльнісної, що дає можливість створювати в підлітків установку на детальне усвідомлення особливостей музичного твору, а вже потім – спонукати до самовираження під час його вокально-хорової інтерпретації; комунікативно-гедоністичної, яка передбачає акцентування ролі естетичної насолоди під час прийняття та створення музичних образів. Виокремлено критерії, показники та рівні сформованості мистецького світогляду підлітків. Критерієм мотиваційно-спонукального компоненту є міра зацікавленості музичним мистецтвом, зокрема, співацькою (вокально-хоровою) діяльністю (показники: зацікавленість підлітків сприйняттям улюблених творів; активне усвідомлене бажання засвоєння співацького матеріалу; потреба в опануванні різних видів музично-виконавської діяльності та стійка необхідність володіння співацькою діяльністю). Критерієм аналітично-оцінювального компоненту є ступінь здатності до аналітичного опрацювання й оцінювання явищ музичного мистецтва (показники: наявність знань щодо розрізнення виразних засобів і виявлення їх значення у створенні мистецько-образного змісту творів; схильність до свідомого оцінювання художньої цінності музичних (вокально-хорових) творів; прагнення до відшліфовування виконавських умінь згідно з ідеалами про прекрасне та досконале). Критерієм результативно-інтерпретаційного компоненту виступає міра здатності до продуктивно-творчої діяльності (показники: наявність улюблених музичних творів, авторів, виконавців; спроможність до свідомого вибору співацького репертуару; здатність до художнього втілення музичних образів). У результаті проведеного дослідження встановлено рівні сформованості мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання: високий, середній, низький, що різняться ступенем умотивованості підлітків до співацького навчання, наявністю вокально-хорових знань і вмінь, а також здатністю адекватно оцінювати музичний твір та здійснювати продуктивнотворчу діяльність. Розроблено поетапну експериментальну методику формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. Означена методика складається з трьох етапів (експонувально-мотиваційний, пізнавально-оцінювальний та продуктивно-творчий) та передбачала впровадження педагогічних умов (забезпечення єдності теоретичної обізнаності підлітків і практичної співацької діяльності; реалізація художньо-діалогічної взаємодії між учасниками освітнього процесу; створення позитивно-довірливої гедоністично спрямованої атмосфери співацьких занять та принципів). Перший етап – експонувально-мотиваційний – спрямований на формування в підлітків зацікавленості явищами музичного мистецтва, усвідомленої потреби в опануванні співацького матеріалу й оволодіння практичними діями з метою розвитку мистецького світогляду. Другий етап – пізнавально-оцінювальний – передбачає реалізацію єдності знаннєвого досвіду з необхідністю оволодіння учнями співацькими навичками. Третій – продуктивно-творчий – етап зорієнтовано на розвиток практичних вокально-хорових навичок із метою формування мистецького світогляду підлітків. Експериментально перевірено ефективність методики формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання, що підтверджується відмінністю в показниках діагностувальних зрізів експериментальних і контрольних груп на прикінцевому етапі дослідження. Результати формувального експерименту виявили позитивні зрушення у сформованості мистецького світогляду підлітків. Застосовані статистичні методи якісної та кількісної обробки отриманої інформації дали можливість зробити такі узагальнення: у мотиваційно-спрямовуючій сфері зафіксовано позитивні зрушення, динаміка змін в учнів підліткового віку експериментальної групи перевершує динаміку змін у контрольній групі; зафіксовані на завершальній стадії експерименту рівні сформованості мистецького світогляду учнів експериментальної групи за всіма критеріями є вищими, ніж аналогічні рівні учнів контрольної групи. Отже, розроблену в процесі дослідження методику формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання можна вважати ефективною. Наукова новизна одержаних висновків дослідження полягає в тому, що вперше: - визначено сутність, зміст, структуру, функції мистецького світогляду, а також критерії, показники та рівні його сформованості як індивідуальноособистісного утворення, що визначає готовність учня до самоосвіти, підвищення його власного загальноосвітнього рівня й передбачає не тільки накопичення інформації, але й уміння узагальнювати широкий аспект явищ задля формування власного погляду на оточуючу дійсність;- розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено методику формування мистецького світогляду, що базується на відповідному теоретико-методологічному підґрунті. Уточнено поняття «формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання» як процесу формування на фундаменті певного комплексу мистецьких знань та інтересів системи художньо-ціннісних орієнтирів, що визначають культурну позицію учня в суспільстві. Удосконалено зміст співацького навчання підлітків. Подальшого розвитку набули ідеї щодо сутності та змісту навчання музичного мистецтва з метою розвитку художньо-ціннісних орієнтацій підростаючого покоління, а також методичні засади їх співацького навчання. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що його теоретичні позиції та методичні винайдення можуть бути використані під час підготовки студентів педагогічних університетів до мистецької роботи зі школярами; в оновленні змісту уроків мистецтва та позаурочної роботи; у доцільності використання розроблених критеріїв і показників сформованості мистецького світогляду у практиці оцінювання виконавських досягнень здобувачів освіти; в оновленні робочих програм, написанні навчальних і методичних посібників.
Дисертацію присвячено проблемі формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. У роботі з’ясовано стан розробки досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній науці й мистецтвознавстві та схарактеризовано поняттєво-термінологічний апарат. Розроблено та теоретично обґрунтовано компонентну структуру формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. Визначено критерії, показники та рівні сформованості мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. Розроблено поетапну методику формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. Експериментально перевірено ефективність запропонованої методики формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. З’ясовано стан дослідженості проблеми у психолого-педагогічній науковій літературі й мистецтвознавстві. Визначено, що дослідження означеного феномена здійснюється на різних галузевих рівнях, а саме: філософському, соціологічному, психологічному, педагогічному, мистецтвознавчому. Схарактеризовано поняттєво-термінологічний апарат дослідження, зокрема, розглянуто сутність основоположних понять «світогляд» та «мистецький світогляд». Застосування методів систематизації та узагальнення дозволило з’ясувати, що світогляд – це індивідуально-особистісне утворення, формування якого відбувається на основі системи знань, інтересів, смаків, уподобань, пріоритетів і характеризується стійкою потребою особистості у практичній діяльності, зокрема, в самоосвіті. Відповідно, мистецький світогляд є показником культури особистості, мірою різнобічної творчої активності. Під ним розуміють систему мистецьких знань (мистецьку обізнаність), інтересів, потреб, що формуються на основі мистецького досвіду та спрямовані на продуктивно-творчу діяльність. Формування світогляду – це складний процес, що визначається духовним світом людини, її мистецьким досвідом, музичнопсихологічними особливостями, музичними здібностями та творчим потенціалом. Розроблено й теоретично обґрунтовано компонентну структуру формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. Згідно з результатами проведеного дослідження визначена структура є системним поєднанням таких компонентів, як: мотиваційно-спонукальний, який характеризується наявністю стійкої зацікавленості підлітків співацькою діяльністю; аналітично-оцінювальний, який визначається спроможністю учнів до вивчення й оцінювання явищ вокально-хорового мистецтва; результативноінтерпретаційний, що показує можливість підлітків виявляти себе у продуктивній співацькій діяльності. Формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання враховувало реалізацію таких функцій, як: активізаційно-ціннісної, яка забезпечує можливість зацікавленості підлітків мистецтвом, залучення до усвідомлення змісту мистецьких творів із метою співвіднесення задумів автора з власними переживаннями; пізнавально-діяльнісної, що дає можливість створювати в підлітків установку на детальне усвідомлення особливостей музичного твору, а вже потім – спонукати до самовираження під час його вокально-хорової інтерпретації; комунікативно-гедоністичної, яка передбачає акцентування ролі естетичної насолоди під час прийняття та створення музичних образів. Виокремлено критерії, показники та рівні сформованості мистецького світогляду підлітків. Критерієм мотиваційно-спонукального компоненту є міра зацікавленості музичним мистецтвом, зокрема, співацькою (вокально-хоровою) діяльністю (показники: зацікавленість підлітків сприйняттям улюблених творів; активне усвідомлене бажання засвоєння співацького матеріалу; потреба в опануванні різних видів музично-виконавської діяльності та стійка необхідність володіння співацькою діяльністю). Критерієм аналітично-оцінювального компоненту є ступінь здатності до аналітичного опрацювання й оцінювання явищ музичного мистецтва (показники: наявність знань щодо розрізнення виразних засобів і виявлення їх значення у створенні мистецько-образного змісту творів; схильність до свідомого оцінювання художньої цінності музичних (вокально-хорових) творів; прагнення до відшліфовування виконавських умінь згідно з ідеалами про прекрасне та досконале). Критерієм результативно-інтерпретаційного компоненту виступає міра здатності до продуктивно-творчої діяльності (показники: наявність улюблених музичних творів, авторів, виконавців; спроможність до свідомого вибору співацького репертуару; здатність до художнього втілення музичних образів). У результаті проведеного дослідження встановлено рівні сформованості мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання: високий, середній, низький, що різняться ступенем умотивованості підлітків до співацького навчання, наявністю вокально-хорових знань і вмінь, а також здатністю адекватно оцінювати музичний твір та здійснювати продуктивнотворчу діяльність. Розроблено поетапну експериментальну методику формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання. Означена методика складається з трьох етапів (експонувально-мотиваційний, пізнавально-оцінювальний та продуктивно-творчий) та передбачала впровадження педагогічних умов (забезпечення єдності теоретичної обізнаності підлітків і практичної співацької діяльності; реалізація художньо-діалогічної взаємодії між учасниками освітнього процесу; створення позитивно-довірливої гедоністично спрямованої атмосфери співацьких занять та принципів). Перший етап – експонувально-мотиваційний – спрямований на формування в підлітків зацікавленості явищами музичного мистецтва, усвідомленої потреби в опануванні співацького матеріалу й оволодіння практичними діями з метою розвитку мистецького світогляду. Другий етап – пізнавально-оцінювальний – передбачає реалізацію єдності знаннєвого досвіду з необхідністю оволодіння учнями співацькими навичками. Третій – продуктивно-творчий – етап зорієнтовано на розвиток практичних вокально-хорових навичок із метою формування мистецького світогляду підлітків. Експериментально перевірено ефективність методики формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання, що підтверджується відмінністю в показниках діагностувальних зрізів експериментальних і контрольних груп на прикінцевому етапі дослідження. Результати формувального експерименту виявили позитивні зрушення у сформованості мистецького світогляду підлітків. Застосовані статистичні методи якісної та кількісної обробки отриманої інформації дали можливість зробити такі узагальнення: у мотиваційно-спрямовуючій сфері зафіксовано позитивні зрушення, динаміка змін в учнів підліткового віку експериментальної групи перевершує динаміку змін у контрольній групі; зафіксовані на завершальній стадії експерименту рівні сформованості мистецького світогляду учнів експериментальної групи за всіма критеріями є вищими, ніж аналогічні рівні учнів контрольної групи. Отже, розроблену в процесі дослідження методику формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання можна вважати ефективною. Наукова новизна одержаних висновків дослідження полягає в тому, що вперше: - визначено сутність, зміст, структуру, функції мистецького світогляду, а також критерії, показники та рівні його сформованості як індивідуальноособистісного утворення, що визначає готовність учня до самоосвіти, підвищення його власного загальноосвітнього рівня й передбачає не тільки накопичення інформації, але й уміння узагальнювати широкий аспект явищ задля формування власного погляду на оточуючу дійсність;- розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено методику формування мистецького світогляду, що базується на відповідному теоретико-методологічному підґрунті. Уточнено поняття «формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання» як процесу формування на фундаменті певного комплексу мистецьких знань та інтересів системи художньо-ціннісних орієнтирів, що визначають культурну позицію учня в суспільстві. Удосконалено зміст співацького навчання підлітків. Подальшого розвитку набули ідеї щодо сутності та змісту навчання музичного мистецтва з метою розвитку художньо-ціннісних орієнтацій підростаючого покоління, а також методичні засади їх співацького навчання. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що його теоретичні позиції та методичні винайдення можуть бути використані під час підготовки студентів педагогічних університетів до мистецької роботи зі школярами; в оновленні змісту уроків мистецтва та позаурочної роботи; у доцільності використання розроблених критеріїв і показників сформованості мистецького світогляду у практиці оцінювання виконавських досягнень здобувачів освіти; в оновленні робочих програм, написанні навчальних і методичних посібників.
Опис
Ключові слова
методика, формування, світогляд, мистецький світогляд, художні орієнтації, співацьке навчання, підлітки, школярі, methodology, formation, worldview artistic, worldview, artistic orientations, learning singing, teenagers, schoolchildren
Бібліографічний опис
Дун Хао Формування мистецького світогляду підлітків у процесі співацького навчання [Текст] : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії : спец. 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) / Дун Хао ; науковий керівник О. В. Єременко. – Суми : Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2022. – 196 с.