Перегляд за Автор "Yakovlieva Olha Mykolaivna"
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Аналіз завдань практичного змісту ЗНО з математики 2017–2019 років(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Яковлєва Ольга Миколаївна; Yakovlieva Olha Mykolaivna; Каплун Вікторія; Kaplun ViktoriiaФормулювання проблеми. У зв’язку з переорієнтуванням напряму освіти зі знаннєвого до компетентнісного, вміння розв’язувати математичні задачі практичного змісту є актуальним та необхідним для учнів. Представлені завдання охоплюють теми всього шкільного курсу математики, тому, для вдалої здачі ЗНО, роботі над розв’язанням завдань практичного змісту варто приділяти постійну увагу протягом всього періоду навчання. Виникла необхідність системного аналізу завдань практичного змісту ЗНО з математики 2017-2019 років та доведення важливості систематичного включення в уроки математики завдань практичного змісту для розвитку здатності учнів застосовувати свої знання в навчальних і реальних життєвих ситуаціях, поліпшення результатів зовнішнього незалежного оцінювання та інших видів тестування. Матеріали і методи. Для вирішення поставленої проблеми застосовувався системно-структурний підхід: проведено статистичну обробку сертифікаційних робіт основних та додаткових сесій ЗНО з математики 2017, 2018, 2019 років на предмет знаходження в них завдань практичного змісту; проаналізовано психометричні таблиці результатів ЗНО, надані Українським центром оцінювання якості освіти; запропоновано класифікацію завдань практичного змісту ЗНО з математики; виявлено складову завдань практичного змісту в навчальних програмах з математики для 5-11 класів. Результати. Після проведення системного аналізу складової завдань практичного змісту ЗНО 2017, 2018, 2019 років, було зазначено, що в сертифікаційних роботах завдань практичного змісту містилося 15-18% від загальної кількості завдань ЗНО з математики, і цей відсоток зросте до 22 в 2021 році. Біля 65% таких завдань стали для учасників складними і не були розв’язані. Найскладнішими виявилися завдання з комбінаторики, теорії ймовірностей, геометричні задачі та задачі на складання дробово-раціональних рівнянь. Висновки. Автори дослідили динаміку змін завдань ЗНО практичного змісту щодо їх якості та кількості за останні роки, класифікували та проаналізували їх за формою, обсягом, складністю, темами та класами. Зроблений аналіз виявив значні проблеми щодо вмінь учнів застосовувати отримані математичні знання на практиці, хоча дослідження підручників 5-11 класів і навчальних програм з математики показало, що вони містять достатню кількість завдань практичного змісту, а опанування завдань практичного змісту передбачено у всіх класах. Задля покращення ситуації вчителеві не треба уникати роботи з цими завданнями, потрібно планувати уроки таким чином, щоб завдання практичного змісту розглядались і залучались до освітнього процесу систематично, протягом усіх років навчання математики.Документ Аналіз теоретико-числової складової в завданнях Всеукраїнської математичної олімпіади для учнів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Яковлєва Ольга Миколаївна; Yakovlieva Olha Mykolaivna; Пєнкова А. В.; Pienkova A. V.; Копач С. О.; Kopach S. O.Математична олімпіада – це змагання, метою якого є виявлення найбільш талановитих і обдарованих учнів у галузі математики, підвищення їх мотивації до вивчення математики та розвитку дослідницьких навичок. Для вчителя це можливість удосконалити методи навчання, поглибити власний досвід роботи. У статті розглянуто місце і роль математичних олімпіад у загальній середній освіті України; вивчено особливості проведення етапів Всеукраїнської олімпіади з математики та International Mathematical Olympiad. Зроблено аналіз завдань ІІІ і IV етапів Всеукраїнської олімпіади з математики за період 2015-2017 рр. з метою визначення кількості теоретико-числових завдань, виявлено найбільш уживані теоретико-числові факти та методи, які використовуються для розв’язання цих завдань. На підставі проведеного аналізу робиться висновок, що теоретико-числові задачі є необхідною складовою кожного туру математичної олімпіади, тому при підготовці до математичних олімпіад теоретико- числова підготовка учнів 7-11 класів є обов’язковою.Документ Використання кейс-технологійпри розв’язанні задач економічного змісту в базовій школі(2024) Акименко Наталія; Akymenko Nataliia; Папач Ольга Іванівна; Papach Olha Ivanivna; Яковлєва Ольга Миколаївна; Yakovlieva Olha MykolaivnaФормулювання проблеми. Задачі економічного змісту сприяють розвитку предметної математичної та ключової компетентності підприємливості та фінансової грамотності здобувачів загальної середньої освіти. Застосування сучасних освітніх технологій надає їм можливість набуття практичного досвіду застосування математичних знань та вмінь для виконання економічних та фінансових розрахунків.Матеріали і методи. У статті зроблено стислий аналіз зарубіжних та вітчизняних наукових і методичних джерел, присвячених різним аспектам застосування задач економічного змісту, порівняння модельних навчальних програм з «Алгебри» для 7-9 класів на наявність задач економічного змісту при викладанні окремих тем, узагальнено власний педагогічний досвід з викладання математики та застосування кейс-технології.Результати. Визначено особливості викладання теми «Числові послідовності» в 9 класі у зв’язку з реалізацією концепції НУШ в базовій школі. В модельних навчальних програмах задачі економічного змісту визначено як інструмент формування предметної математичної компетентності, їх рекомендують застосовувати в освітньому процесі як один з видів навчальної діяльності, вміння їх розвязувати є одним з очікуваних результатів навчання здобувачів освіти.Описано застосування кейс-технології для набуття учнями практичного досвіду застосування математичних знань та вмінь для виконання фінансових розрахунків. Представлено кейс на тему «Іпотечне кредитування» для ознайомлення учнів 9класів з основами банківської діяльності та використанням математичних знань для здійснення розрахунків за іпотечним кредитуванням на прикладах, максимально наближених до реальних ситуацій. Тип створеного кейсу –кейс-ситуація, яка вимагає від учня аналізу певної ситуації та застосування певного математичного апарату (роботу з арифметичною та геометричною прогресіями).Висновки. На думку авторів кейс на тему «Іпотечне кредитування» урізноманітнює дидактичні матеріали до теми «Числові послідовності». Використання задач економічного змісту при вивченні теми «Числові послідовності» сприяє більш глибокому та усвідомленому розумінню необхідності оволодінням математичним апаратом. Впровадження кейс-технології забезпечує практичну спрямованість освітнього процесу, позитивно впливає на підвищення пізнавального інтересу учнів до вивчення математики, формує в учнів уміння орієнтуватися в реаліях навколишньої дійсності та застосовувати отримані знання у практичній діяльності.Документ Графічний метод розв’язання текстових задач як інструмент розвитку нестандартного мислення учнів(ФОП Цьома С. П., 2020) Яковлєва Ольга Миколаївна; Yakovlieva Olha Mykolaivna; Зозуля Ірина; Zozulia IrynaРозглянуто застосування графічного методу для розв’язання текстових задач з лінійними залежностями між даними. За допомогою графіку схематично зображується зв'язок між величинами, що розглядаються в задачі, та геометричними міркуваннями досліджується рішення задачі. Застосування графічного методу робить розв’язання задачі наочним, допомагає визначити кількість розв’язків задачі, сприяє розвитку та тренування нестандартного мислення учня.Документ Методика вивчення теорій простору і часу у курсі фізики(2013) Яковлєва Ольга Миколаївна; Yakovlieva Olha MykolaivnaУ статті обґрунтовано доцільність вивчення нових поглядів на теорії простору і часу під час навчання курсу фізики, запропоновані сучасні теорії простору і часу та методика їх вивчення, розглянуто просторово-часові парадокси. У статті проаналізовано дослідження Ісака Ньютона, теорію відносності Ейнштейна та сучасні уявлення простору-часу: теорію Мізнера, зв’язок часу з теорією струн та парадокси, які можуть вникнути при переміщенні у часі. Зосереджено увагу на доведені необхідності включення цих питань до шкільного курсу фізики та курсу фізики професійно-технічних навчальних закладів для відповідності вмісту курсу до досягнень сучасної науки. У статті приведено методики формування в учнів критичного мислення під час вивчення вищезазначених теорій.Документ Розвиток числової лінії в курсі математики закладів загальної середньої освіти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Яковлєва Ольга Миколаївна; Yakovlieva Olha Mykolaivna; Гаєвець Яна; Haievets Yana; Каплун Вікторія; Kaplun ViktoriiaФормулювання проблеми. Числова лінія є однією з важливих змістових ліній у курсі математики ЗСО, її розвиток починається у 1 класі початкової школи і продовжується в курсі математики базової та старшої школи. Знання учнів про числа та уміння ними оперувати складає підґрунтя до формування математичної компетентності здобувачів загальної середньої освіти. Матеріали і методи. У статті зроблено стислий огляд розвитку числової лінії у початковому курсі математики та у курсі математики базової середньої школи на основі теоретичного аналізу наукових джерел, чинних навчальних програм з математики початкової та базової середньої шкіл, підручників з математики (алгебри) для 1-8 класів. Отриману інформацію узагальнено для визначення рівня обґрунтування розширення поняття числа у підручниках. Досліджено особливості опрацювання числової лінії в початковій та базовій середній школі у зв’язку з оновленим нормативним забезпеченням математичної освіти. Результати. Зазначено, що розвиток змістової лінії «Числа» в курсі математики відбувається в такій послідовності: натуральні числа, невід’ємні дробові числа, цілі числа, раціональні числа, дійсні числа, що відрізняється від шляху класичного розширення числових множин: натуральні числа, цілі числа, раціональні числа, дійсні числа. З’ясовано, що в підручниках методики введення натуральних, цілих та раціональних чисел співпадають, методики введення ірраціональних та дійсних чисел відрізняються. Висновки. Введення нових числових множин в курсі математики базової середньої школи здійснюється на основі поняття розширення алгебраїчних систем. На думку авторів, чинна навчальна програма з математики базової середньої школи містить певні недоліки, необхідно ввести деякі корективи у подання змістової лінії «Числа» у програмі з математики, зокрема, дещо розвантажити числову лінію в 6-му класі, а у 8-му класі більше приділяти уваги властивостям ірраціональних та дійсних чисел.