Наукові видання
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Наукові видання за Автор "Zelinska-Liubchenko Kateryna Oleksandrivna"
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Генетична обумовленість моторної алалії(Lublin: Izdevnieciba «Baltija Publishing, 2017) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaУ статті описані генетичні чинники моторної алалії. Розглянуто можливості профілактики цього мовленнєвого порушення.Документ Генетичні чинники етіології моторної алалії(Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2017) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaСтаття містить аналіз сучасних генетичних досліджень, спрямованих на вивчення проблеми етіології моторної алалії. Спираючись на класифікацію мовленнєвих порушень, запропоновану американською асоціацією мови, мовлення та слуху у статті висвітлено поняття «апраксія мовлення в дитинстві», що є синонімом моторної алалії. У викладі матеріалу розглянуто генетичну теорію виникнення зазначеного мовленнєвого порушення, яка заснована на вивченні мутації гена FOXP2. Дослідження показують, що всі повʼязані з FOXP2 мовні та мовленнєві порушення, незалежно від основної генетичної зміни, мають явний фенотип: апраксію мовлення в дитинстві, порушення рухового програмування мовлення або планування, яке впливає на продукування, послідовність, час і вимову звуків, складів і слів. Описане є результатом порушення частин мозку, які планують і координують рухи губ, рота і язика. Враховуючи сучасні дослідження дитячої апраксії, зазначено, що ця проблема й до теперішнього часу залишається недостатньо вивченою. Неоднозначність результатів, які отримують різні автори, а також потреба у діагностиці та корекції зазначеного мовленнєвого порушення свідчать про необхідність подальших наукових пошуків у цьому напрямі.Документ Діагностика моторної алалії: зарубіжний досвід(ПП Медобори-2006, 2017) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaУ ході викладу матеріалів статті, спираючись на зарубіжний досвід, висвітлено проблему діагностики моторної алалії. У статті зазначено, що питання про диференціацію моторної алалії за специфічними порушеннями мовлення є досить складним. Аналіз наукових джерел свідчить, що й на сьогоднішній день жоден тест або поведінкова характеристика не були підтверджені для диференціальної діагностики моторної алалії. У статті висвітлено специфічні загальноприйняті характеристики моторної алалії, які можна розділити на шість основних областей: неспецифічні моторні порушення, виробництво мовлення, просодика, сприймання мовлення, вимова та грамотність. У кожному з цих компонентів робиться посилання на основні недоліки синхронізації, програмування і сенсомоторної координації. Однак через відсутність остаточного діагностичного маркера моторної алалії висновки досліджень обмежені питаннями відбору та обʼєднання учасників дослідження. Отже, однозначних результатів виникнення та проявів цього мовленнєвого порушення на сьогодні немає.Документ Логопедичний практикум в системі підготовки магістрів спеціальності 016 Спеціальна освіта (Логопедія)(2022) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna Oleksandrivna; Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa Lvivna; Мороз Людмила Василівна; Moroz Liudmyla VasylivnaУ статті висвітлено особливості викладання вибіркового освітнього компоненту «Логопедичний практикум» у СумДПУ імені А. С. Макаренка для студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти. Освітній компонент відзначається своєю практичною спрямованістю. У результаті вивчення зазначеної навчальної дисципліни студенти мають володіти наступними уміннями: проводити аналіз мовленнєвих порушень; визначати зміст корекційної роботи; вибирати доцільні методи та прийоми логопедичного впливу при різних мовленнєвих порушеннях у дітей та дорослих; обирати доречну послідовність дій та продуктивно їх виконувати; проводити корекційну роботу з особами із мовленнєвими порушеннями різного віку. В рамках курсу студенти мають змогу працювати із особами з мовленнєвими порушеннями на базі Науковопрактичного центру кафедри логопедії а саме: спостерігати за проведенням консультацій, діагностики та занять фахівцями центру, а також брати участь в обговоренні виду та ступеня мовленнєвого порушення і здійснювати повноцінний логопедичний вплив. Зазначено, що освітній компонент «Логопедичний практикум» є важливим у процесі оволодіння фахом логопеда. Особливо значущим він є для студентів-магістрантів, що вступили в магістратуру за системою «перехресного вступу».Документ Логопедично-реабілітаційний супровід дітей із порушеннями психофізичного розвитку(ФОП Цьома С. П., 2021) Kravchenko Anatolii Ivanovych; Zelinska-Liubchenko Kateryna Oleksandrivna; Moroz Liudmyla Vasylivna; Kravchenko Iryna Viktorivna; Stakhova Larysa Lvivna; Lastochkina Olena Volodymyrivna; Кравченко Анатолій Іванович; Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Мороз Людмила Василівна; Кравченко Ірина Вікторівна; Стахова Лариса Львівна; Ласточкіна Олена ВолодимирівнаУ монографії висвітлено актуальні сучасні питання лого-корекційної та корекційно-реабілітаційної роботи з дітьми, які мають порушення мовлення різної складності та етіології. Презентовано результати теоретико-практичних розвідок щодо професійної компетенції учителя-логопеда в умовах професійного середовища з позицій забезпечення потрібного рівня якості освітніх послуги. Обґрунтовано створення нових освітніх і корекційно-розвивальних методик організації оптимального навчально-виховного процесу та соціалізації дітей із порушенням психофізичного розвитку. Визначено особливості логопедично-реабілітаційної роботи серед дітей з різними варіантами порушення психофізичного розвитку. Окреслено перспективи використання представлених розробок у процесі навчання та виховання дітей із порушеннями психофізичного розвитку у закладах різного спрямування. Видання адресоване науковцям, аспірантам, керівникам наукових і навчальних закладів, студентам спеціальності 016 Спеціальна освіта, педагогічним працівникам, викладачам.Документ Організація психолого-педагогічної роботи в Науково-практичному центрі кафедри логопедії СумДПУ імені А. С. Макаренка(ТОВ "ДІА", 2018) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna Oleksandrivna; Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaУ статті представлено специфіку надання логопедичної та психологічної допомоги дітям дошкільного та молодшого шкільного віку з порушеннями усного та писемного мовлення в умовах науково-практичного центру кафедри логопедії. Розкрито мету діяльності центру, завдання, які вирішуються в процесі корекційного та психологічного впливу.Документ Проблема подолання моторної алалії у дітей в умовах закладу освіти(«Педагогічна преса», 2018) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaНа основі аналізу статистичних даних та літературних джерел у статті висвітлено проблему розвитку та корекції моторної алалії. Зазначено, що в умовах сьогодення, особливо у світлі інклюзивного навчання, важливою умовою повноцінного розвитку дитини із моторною алалією, є своєчасна корекція її мовленнєвого порушення. Успішність формування мовленнєвої діяльності залежить від рівня оволодіння дитиною із моторною алалією фонетичною системою мови, яка залежить від взаємодії різних аналізаторів, що забезпечують полімодальну єдність мовленнєвої функціональної системи. При індивідуалізації плану корекції, заснованого на потребах і можливостях дитини, будь-який із методів корекції, який включає в себе принципи моторного навчання, може використовуватися для стимуляції правильних жестів та рухів мовлення.Документ Теоретичні засади формування експресивного мовлення у безмовленнєвих дітей(НПУ імені М.П. Драгоманова, 2018) Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna OleksandrivnaСтаття містить аналіз сучасних досліджень, спрямованих на вивчення теоретичних засад формування експресивного мовлення у безмовленнєвих дітей. Останнім часом в Україні логопедами відзначається збільшення кількості дітей, у яких відсутнє мовлення. Загальним для всіх цих дітей є відсутність мотивації до спілкування, невміння орієнтуватися в ситуації, підвищена емоційна виснаженість. У ході виклалу матеріалів статті зазначено, що на початкових етапах роботи із безмовленнєвими дітьми цілі та завдання її будуть подібними, незалежно від етіопатогенезу та механізмів мовленнєвого порушення (розвиток мовленнєвої ініціативи, створення мотивації до мовленнєвої діяльності одночасно зі збагаченням внутрішнього і зовнішнього лексикону; формування у дитини здатності до створення внутрішнього плану, програми висловлювання). Розширення та збагачення словникового запасу відбувається за рахунок засвоєння різних частин мови: іменників, дієслів, прикметників, прислівників. Метою наступних етапів мовленнєвого розвитку є формування фразового та звʼязного мовлення. Корекційну роботу з розвитку мовлення слід проводити поетапно з урахуванням індивідуальних особливостей кожної дитини.